Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №720/2707/25 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

24.06.2026

Справа №720/2707/25

Провадження №2/720/205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що з метою отримання кредитних послуг 31 серпня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://bizpozyka.com), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено кредитний договір № 320260-КС-002, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 20000 гривень, строком на 8 тижнів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 0,567% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В подальшому між сторонами 29 вересня 2021 року було підписано додаткову угоду №ДУ№1 та надано додатково кредит в сумі 17000 гривень. Також, 29 жовтня 2021 року укладено додаткову угоду №ДУ№2 та надано відповідачу додатково кредит в сумі 13000 гривень. 16 грудня 2021 року укладена ще одна додаткова угода №ДУ№3 та між сторонами змінено умови кредиту, термін дії кредиту збільшено до 27 січня 2022 року. 16 січня 2022 року підписано додаткову угоду №ДУ№4 та строк дії кредитного договору продовжено до 27 лютого 2022 року. В останнє 09 лютого 2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду №ДУ№5 та в останнє було продовжено строк дії кредитного договору № 320260-КС-002 до 23 березня 2022 року. Таким чином всього відповідачем отримано кредитних коштів на суму 50000 гривень та строк кредитування 205 днів, тобто до 23 березня 2022 року. Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконував належним чином договірні зобов`язання в частині своєчасного погашення кредиту та допустила прострочену заборгованість по кредиту, яка становить 21755 гривень 77 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу – 14717 гривень 58 копійок, заборгованість за відсотками – 7038 гривень 19 копійок. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути з нього в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме заборгованість за тілом кредиту. Зазначив, що кредитна заборгованість вказана не вірно, оскільки наданий банком розрахунок заборгованості нарахований з порушенням вимог закону, а тому відсотки вказані не вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та справу розглянути у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак просили врахувати поданий ним відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://bizpozyka.com), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено кредитний договір № 320260-КС-002, відповідно до якого останньому надано кредит в сумі 20000 гривень строком на 8 тижнів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 0,567% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

В подальшому між сторонами 29 вересня 2021 року було підписано додаткову угоду №ДУ№1 та надано додатково кредит в сумі 17000 гривень. Також, 29 жовтня 2021 року укладено додаткову угоду №ДУ№2 та надано відповідачу додатково кредит в сумі 13000 гривень.

16 грудня 2021 року укладена ще одна додаткова угода №ДУ№3 та між сторонами змінено умови кредиту, термін дії кредиту збільшено до 27 січня 2022 року. 16 січня 2022 року підписано додаткову угоду №ДУ№4 та строк дії кредитного договору продовжено до 27 лютого 2022 року.

В останнє, 09 лютого 2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду №ДУ№5 та в останнє було продовжено строк дії кредитного договору № 320260-КС-002 до 23 березня 2022 року.

Таким чином всього відповідачем отримано кредитних коштів на суму 50000 гривень та строк кредитування 205 днів, тобто до 23 березня 2022 року.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредит в безготівковій формі на реквізити банківської карти вказаної клієнтом (відповідачем). Ідентифікація клієнта відбулась через систему BankID Національного банку України, клієнт самостійно вніс особисті дані в заявку, надав дозвіл до інформації з кредитної історії банку емітенту, верифікації за допомогою «otp пароля». Також, в підтвердження вказаних обставин, банком-емітентом було надано всі документи, що були надані відповідачем, які підписані електронним підписом (одноразовим ідентифікатором), що відповідачем не оспорюється.

Слід зазначити, що витребуваною судом випискою АТ «Універсал Банк», відповідно до якої 31 серпня 2021 року відповідачу було здійснено переказ кредитних коштів на емітовану картку, яка належить відповідачу.

Посилання відповідача, що розрахунок заборгованості наданим позивачем є необґрунтованим, та таким, що не узгоджується з матеріалами справи є безпідставним, оскільки на його спростування сторона не надала власного розрахунку, вказане узгоджується із постановою Верховного Суду України № 753/7883/15 від 11 липня 2018 року.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04 вересня 2025 року становить 21755 гривень 77 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу – 14717 гривень 58 копійок, заборгованість за відсотками – 7038 гривень 19 копійок.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 2.2. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що перед укладання самого договору, товариство здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог визначених НБУ (BankID).

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе, тому посилання відповідача на те, що вона не укладала жодного кредитного договору, суд вважає безпідставним та такими, що не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 100 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на офіційному веб-сайті позичальника у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайтах розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на станом на 04 вересня 2025 року становить 21755 гривень 77 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу – 14717 гривень 58 копійок, заборгованість за відсотками – 7038 гривень 19 копійок. .

Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму кредитної заборгованості станом на 04 вересня 2025 року за кредитним договором № 320260-КС-002 від 31 серпня 2021 року в сумі 21755 (двадцять одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 77 копійки, яка складається із заборгованістю за основною сумою боргу – 14717 гривень 58 копійок, заборгованість за відсотками – 7038 гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.