Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №345/2974/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2974/26

Провадження № 2-о/345/107/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2026 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, яку мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 і відповідно до цивільного законодавства України наступив час відкриття спадщини. На день смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається із: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.05.1995 року; земельної ділянки, площею 0,1934 га, яка передана для індивідуального житлового будівництва, розташованої на території с. Никифорівка, Никифорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, ІІ-ДН № 122903; земельної ділянки, площею 0,1040 га, надану для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території с. Никифорівка, Никифорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, І-ДН № 006001.

З метою отримання належного заявниці спадкового майна, вона звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Черепій Тетяни Михайлівни про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Однак приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Черепій Т.М. 13 лютого 2026 року відмовила у вчиненні нотаріальних дій та вказала, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 неможливо, так як заявницею не подано у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 , та на момент його смерті не була зареєстрованою за адресою померлого, тому із цих причин рекомендовано звернутись в суд щодо вирішення питання по суті.

Щодо відмови приватного нотаріуса, то заявниця пояснює, що як до смерті, так і після смерті чоловіка ОСОБА_4 , вона постійно проживала разом з ним в одному будинку, про що підтверджується довідкою Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області.

У зв`язку з цим, заявниця просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_1 , із чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заяву просить задовольнити (а.с.44).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує щодо задоволення заяви (а.с.43).

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Не заперечує щодо задоволення заяви (а.с.41).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4 і відповідно до цивільного законодавства України наступив час відкриття спадщини (а.с.5, 6).

На день смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається із:

-житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.05.1995 року. (а.с.10-11);

-земельної ділянки, площею 0,1934 га, яка передана для індивідуального житлового будівництва, розташованої на території с. Никифорівка, Никифорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, ІІ-ДН № 122903. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 132. (а.с.12);

-земельної ділянки, площею 0,1040 га, надану для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території с. Никифорівка, Никифорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, І-ДН № 006001. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28. (а.с.13).

З метою отримання належного заявниці спадкового майна, вона звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Черепій Тетяни Михайлівни про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Однак приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Черепій Т.М. 13 лютого 2026 року відмовила у вчиненні нотаріальних дій та вказала, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 неможливо, так як заявницею не подано у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 , та на момент його смерті не була зареєстрованою за адресою померлого, тому із цих причин рекомендовано звернутись в суд щодо вирішення питання по суті (а.с.4).

Судом встановлено, що як до смерті, так і після смерті чоловіка ОСОБА_4 , заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом з ним в одному будинку, про що підтверджується довідкою Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області. В даній довідці зазначається, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком – ОСОБА_4 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вели сумісне господарство з померлим, після смерті продовжувала проживати за вказаною адресою до січня 2023 року. Підстава - заява свідків: від 29 квітня 2026 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . (а.с.14,15, 16).

Той факт, що заявниця проживала разом з чоловіком ОСОБА_4 , підтверджується також заявою дочки ОСОБА_3 (а.с.17).

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після звернення до нотаріуса, заявниці повідомлено про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, а отже встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем є необхідним для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 3 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Таким чином у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом".

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцями породжує для заявниці юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Як вбачається з наданих суду документів, як до смерті, так і після смерті чоловіка ОСОБА_2 , заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом з ним в одному будинку. Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що заявниця, як того вимагає положення ч. 3 ст.1268 ЦК України, проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, враховуючи, що заінтересовані особи не заперечують щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу заявниці реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки заявниця є особою, яка має пільгу (категорія 2) для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській станції, тому відповідно до п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», заявниця звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_1 ) із чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий