Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №197/554/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №197/554/26

Суддя: Панчук М. В.

Справа № 197/554/26

Провадження № 2/197/612/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказує, що 11.07.2023 у Криворізькому ВДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), під актовим записом № 68, ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , у зв?язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " на прізвище чоловіка " ОСОБА_5 ". Так, з відповідачем у цій справі, як діючим на той час військовослужбовцем, познайомилися в січні 2023 року через їхніх спільних знайомих. В липні того ж 2023 року за спільної згоди вони одружилися і нвпродовж наступних двох тижнів, коли останній перебував у короткостроковій відпустці, як військовий, вперше проживали разом, бажаючи створити нову сім?ю. Наступного разу, вдруге і востаннє подружжя проживало разом із середини березня 2024 року і по день першої річниці шлюбу, коли сторони вперше посварилися. Саме тоді їхні подружні відносини і були припинені та відповідач залишив будинок, в якому вони разом проживали і виїхав у невідомому напрямку. Під час даного шлюбу з відповідачем спільних дітей не мають. З наведених підстав просить шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 10 червня 2026 року подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Після розірвання шлюбу просиь змінити прізвище на дошлюбне " ОСОБА_4 ". Судові витрати просить не відшкодовувати (а.с.18).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з оригіналом свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11 липня 2023 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №68 (а.с. 5).

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони припинили сімейні і подружні стосунки, не бажають їх поновлення.

Суд вважає, що подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст. 56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Згідно з ч. 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст. 111 СК України, суд не вбачає.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач будь-яких заперечень не подавав, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка просить змінити прізвище на дошлюбне " ОСОБА_4 ".

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Оскільки позивачка просить судові витрати їй не відшкодовувати, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115, 160 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 липня 2023 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 68 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дівоче прізвище " ОСОБА_4 ".

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 24.06.2026.

Суддя М.В. Панчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua