Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №216/3510/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3510/26

провадження 2/216/3416/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

24 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Маланюка О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

01 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.

Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з березня 2025 року по березень 2026 року у розмірі 72284,07 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з серпня 2016 року по листопад 2020 року позивач перебувала у незареєстрованому шлюбі з відповідачем. У фактичних шлюбних відносинах між сторонами ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Згідно рішення Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року у справі № 216/3506/23 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, ОСОБА_2 визнаний батьком дитини ОСОБА_3 , про що внесені відповідні зміни до актового запису про народження останньої, та стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 24.05.2023 до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 29.12.2023 року, на виконання якого виданий виконавчий лист та Саксаганським ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження № 73880847. Відповідач участі у житті та вихованні доньки не брав і не бере, починаючи з 2021 року систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме не забезпечує належного піклування про фізичний, духовний розвиток дитини, не підтримує з нею спілкування, тобто фактично самоусунувся від участі у вихованні дитини та не підтримує із нею зв`язку. Незважаючи на наявність судового рішення, відповідач свідомо ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язку по утриманню дитини, жодних заходів, спрямованих на його добровільне виконання, не вживає, аліменти у визначеному розмірі не сплачує.

Станом на 30 квітня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 72284 гривень 07 копійок, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, складеного у межах виконавчого провадження.

За наведених обставин позивач вимушена звернутися із даним позовом.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено сторонам щодо строків подання письмових заяв по суті справи.

Розгляд справи двічі відкладений у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання, який повідомлявся у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, заяв або клопотань до суду не направляв.

Позивач до судового засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином, звернулася до суду із заявою про проведення розгляду справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечує.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди сторони позивача, суд проводить розгляд справи у заочному порядку.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що 28 травня 2021 року Центрально - Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складений відповідний актовий запис № 414, що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) Серії НОМЕР_1 , виданого 18 січня 2024 року Центрально - Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Батьками в свідоцтві про народження вказані сторони у справі: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 . (а. с. 6)

За рішенням Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року у справі № 216/3506/23, 2/216/1748/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115261293) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів задоволені. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №414 від 28 травня 2021 року, виконаного Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), зазначивши в графі «батько» - ОСОБА_2 , залишивши прізвище дитини « ОСОБА_5 », змінивши в графі «по батькові» дитини на « ОСОБА_6 ». Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 24.05.2023 до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 9-10)

Ухвалою Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2023 року у справі № 216/3506/23, 2-во/216/82/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115882250) виправлено допущену описку у рішенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2023 року, ухваленому по цивільній справі № 216/3506/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, а саме: по тексту рішення вважати за правильне написання по батькові відповідача « ОСОБА_7 » та повністю прізвище, ім`я та по батькові відповідача у відповідних відмінках « ОСОБА_2 », замість неправильного « ОСОБА_7 », « ОСОБА_2 ». (а. с. 8)

Відповідно до копії довідки – розрахунку за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 по аліментам у виконавчому провадженні №73880847 з примусового виконання виконавчого листа №216/3506/23 від 17.01.2024, виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частки з усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.05.2023 і до досягнення повноліття дитини, від 30.04.2026 р. №28.11-34/100705, станом на 30.04.2026 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір становить 72284,07 гривень. (а. с. 11)

Згідно копії Інформації з Єдиного реєстру боржників від 30.04.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є боржником у виконавчому провадженні №73880847 Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за виконавчим документом, виданим Центрально - Міським районним судом міста Кривого Рогу, у категорії стягнення: стягнення аліментів. (а. с. 12)

Згідно даних виконавчих проваджень в АСВП від 19.06.2026, 19.01.2024 Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 73880847, де боржником є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягувачем – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 вирішувалися правові питання:

(а) те як враховуються часткові платежі (частковий платіж) при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди (попередній період);

(б) що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості».

Верховний Суд з вказаних питань вказав, що:

1. «Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії;

положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин;

в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов`язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України;

при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць».

2. «Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів;

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».

У цій справі встановлено, що відповідач на підставі рішення Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року у справі № 216/3506/23, 2/216/1748/23, з 24.05.2023 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.04.2026 слідує, що у період з 01.03.2025 по 30.04.2026 відповідач не сплачував аліменти у встановленому порядку і розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої становить 72284,07 гривень.

Позивачка просить стягнути неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів за борг, який існує, у розмірі 72284,07 гривень, з урахуванням вимог статті 196 СК України.

Суд перевірив розрахунок позивачки (а. с. 13) та встановив, що розрахунок здійснено правильно, з урахуванням вимог чинного законодавства та правових позицій Верховного Суду.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті аліментів.

Однак відповідач у цій справі не надав доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на користь позивачки - за борг, який існує з 01.03.2025 року по 30.04.2026 року, у розмірі 72284,07 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 72284 (сімдесят дві тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 07 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений і підписаний 24 червня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК