Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №468/1161/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1161/26

2/468/1029/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.06.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Зарванської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1161/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку. На обґрунтування вимог позивач в заяві зазначив, що 16.02.1999 року він придбав у відповідача житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена угода була укладена в письмовій формі на універсальній товарній біржі «Віконт-Т». Сторонами була досягнута домовленість по всім істотним умовам договору і угода фактично виконана. За вимогами закону договір підлягав нотаріальному посвідченню. Проте в подальшому договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був через ухилення продавця. Оскільки угода купівлі-продажу фактично виконана та продавець ухилився від нотаріального посвідчення договору, позивач просив про задоволення позову.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлялася шляхом публікації оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України. До суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію паспорта позивача; копію договору купівлі-продажу від 16.02.1999 року №1-316; копію витягу з реєстру будівельної діяльності від 21.03.2026 року), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 16.02.1999 року ОСОБА_1 придбав у відповідача ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена угода була укладена в письмовій формі на універсальній товарній біржі «Віконт-Т». Сторонами була досягнута домовленість по всім істотним умовам договору і угода фактично виконана. За вимогами закону договір підлягав нотаріальному посвідченню. Проте в подальшому договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був, оскільки продавець ухилився від його нотаріального посвідчення.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні угоди було порушене право покупця та його спадкоємця на належне оформлення договору купівлі-продажу будинку, який потребував нотаріального посвідчення відповідно до ст. 227 ЦК УРСР.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.47 ЦК УРСР (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), із змісту якої слідує, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки в судовому засіданні достеменно встановлено, що сторони угоди купівлі-продажу домовились щодо усіх істотних умов договору, крім того, відбулося повне виконання умов договору, що підтверджується письмовими доказами, а саме: договором купівлі-продажу від 16.02.1999 року №1-316, реєстраційним написом про реєстрацію в БТІ за позивачем придбаного ним будинку квартири з 02.03.1999 року, відміткою в паспорті позвиача про реєстрацію його місця проживання у вказаному будинку, але продавець ухилився від нотаріального посвідчення угоди, то зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

На підставі ст. 47; 227 ЦК УРСР та керуючись ст.ст. 12; 13; 82; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 16 лютого 1999 року між ОСОБА_1 (покупцем), з одного боку, та ОСОБА_2 (продавцем), з другого боку, та зареєстрований на універсальній товарній біржі «Віконт-Т» 16 лютого 1999 року за №1-316.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий).

Повне судове рішення складене 24.06.2026 року.

суддя: