Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №127/12095/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №127/12095/26

Суддя: Шаміна Ю. А.

Справа № 127/12095/26

Провадження № 3/127/3233/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №120911 від 06.04.2026, 06.04.2026 о 20 год. 14 хв. у м. Вінниці, вул. Замостянська, 72 ОСОБА_1 , будучи водієм зупиненого транспортного засобу, на неодноразову вимогу поліцейського вийти з транспортного засобу, чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалась у відмові та ігноруванні вимоги про необхідність вийти з транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте забезпечив явку свого захисника адвоката Жовмір Д.О., яка зауважила, що протокол про адміністративне правопорушення не містить переліку дій ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки злісної непокори, натомість містить загальне формулювання - відмовився вийти з автомобіля, чим вчинив злісну непокору. Разом з тим як вбачається із відеозапису події ОСОБА_2 ввічливо, спокійно та тактовно спілкувався із працівниками поліції, надавав всі документи, які стосуються керування транспортним засобом, які посвідчують особу, а також військово-облікові документи, виходив із автомобіля, надавав для огляду як багажне відділення, так і особисті речі, що не є законною вимогою працівників поліції. Жодного разу ОСОБА_2 не підвищив голос, не образив жодного із патрульних, не поводився зухвало чи зверхньо. Більше того, подія завершилась тим, що ОСОБА_2 був госпіталізований швидкою, яку чітко видно на відео, внаслідок погіршення стану здоров?я, що також відображено в рапорті патрульного, саме тому ним не підписаний протокол за ст.185 КУпАП та не надано пояснень. Відтак, вважає, що в діях ОСОБА_3 немає ознак злісної непокори.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Згідно з абзацом другим пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року №8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є законність вимоги чи розпорядження працівника поліції.

Тобто правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №120911 від 06.04.2026, складеному щодо ОСОБА_1 , міститься лише загальне формулювання про те, що ОСОБА_1 , будучи водієм зупиненого транспортного засобу, на неодноразову вимогу поліцейського вийти з транспортного засобу, чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалась у відмові та ігноруванні вимоги про необхідність вийти з транспортного засобу.

У справі також міститься рапорт поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції і Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Арсена Ясінського від 06.04.2026 згідно якого 06.04.2026 року в м. Вінниці по вул. Замостянска, 27 о 20 год. 14 хв. було зупинено автомобіль марки Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. В подальшому було встановлено, що вказаний водій також порушує правила військового обліку, а саме щодо нього є активне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 №3840392 від 01.11.2025 року. На законну вимогу вийти з автомобіля водій відмовився. В подальшому він викликав бригаду ЕМД №32, водія було госпіталізовано о МКЛ ШМД №2. Як результат щодо ОСОБА_1 було винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУПАП, серії ЕНА, номер 6980420 а також протокол за г. 185 КУпАП за невиконання законної вимоги поліцейського, серії ГП, номер 20911.

Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у якому на працювала права фара у темну пору доби. При цьому працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про порушення ним військового обліку та наявність активного звернення РТЦК та СП. Під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 поводив себе ввічливо, спокійно, відповідав на питання поліцейських, пред`явив особисті документи. В той же час, ОСОБА_1 опору не чинив, до того ж у зв`язку з погіршенням стану здоров`я останнім було здійснено виклик бригади швидкої медичної допомоги.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Водночас на переконання, в даній справі не встановлено беззаперечних обставин, які б безумовно підтверджували те, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

У рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Відповідно до п. 1 статті 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у цій справі щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 статті 247 КпАП України за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення у його діях.

Керуючись ст. ст. 185, 247, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua