Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №127/18587/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18587/26

Провадження № 2-а/127/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Геращенко Т.В. до судучерез підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовом до відповідача та просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №R544966 від 20.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а також просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.05.2026 року стосовно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол №1358 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Як вказано у протоколі №1358 «військовозобов`язаний ОСОБА_1 , не з`явився за викликом по повістці №7051805 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 год. 18.04.2026 року для «уточнення своїх персональних даних», згідно повістки сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надісланої засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, доказів наявності поважних причин не прибуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України». Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1». Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено о 10 год 00 хв 20.05.2026 року за адресою АДРЕСА_1 . 19.05.2026 засобами електронного поштового зв`язку на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 представником ОСОБА_1 було направлено клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, 20.05.2026, не беручи до уваги зазначене вище клопотання, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто матеріали справи та винесено постанову №R544966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.05.2026, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Позивач зауважує, що наведені в протоколі відомості та відповідно установлені обставини, що зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи, а наявність складу адміністративного правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами. Наголошує, що ОСОБА_1 не було вручено під підпис та не надходило жодної повістки. Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оновлював та уточнював свої облікові дані. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 є особою, яка відповідно до п.2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має діючу відстрочку, тобто умислу щодо ухилення його від мобілізації не було, умислу порушувати правила військового обліку не мав.

За наведених вище обставин позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R544966 від 20.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Роз`яснено відповідачу право та порядок подачі відзиву, встановлено строк подачі суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі до 11 червня 2026 року, а також витребувано ряд додаткових доказів.

10.06.2026 представником відповідача подано відзив на позов, згідно якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Так, ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно попередньо надісланої повістки для проходження медичного огляду №7051805 від 09.04.2026 (підтверджується чеком поштового оператора та трекінгом №2100100450943), про поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив. Вказану повістку 10.04.2026 направлено за місцем реєстрації Відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів після уточнення даних, та, як вбачається з поштового повідомлення про результати вручення рекомендованого поштового відправлення № 2100100450943, не вручено, повернуто відправнику 27.04.2026 з відміткою про причини повернення: «закінчення встановленого терміну зберігання». При цьому, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, зокрема: день отримання такого поштового відправлення або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. За таких обставин, направлена на ім`я ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання повістки № 7051805 від 09.04.2026 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, вважається врученою 26.04.2026 року. ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, чим порушив вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. Відтак, військовозобов`язаний ОСОБА_1 маючи задовільний стан здоров`я та маючи встановлений обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у найкоротший строк, проте усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відтак, на переконання сторони відповідача, посилання позивача на неотримання повістки, не може братись до уваги, оскільки спростовується матеріалам справи. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №R544966 від 20.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

11.06.2026 представником позивача адвокатом Геращенко Т.В. подано відповідь на відзив у якій зазначено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, при цьому відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак зазначене вказує на обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та є достатньою підставою для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що з 18.10.2011 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

09.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була створена повістка №7051805 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 18.04.2026 року о 09:00 год, яку було підписано керівником ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Дану повістку було направлено рекомендованим поштовим відправленням №2100100450943, за допомогою поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на адресу позивача.

Відповідно до скріншоту з додатку «Резерв+» адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

06.05.2025 року старшим стрільцем 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол №1358 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за змістом якого ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці №7051805 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год 18.04.2025 року для «уточнення своїх персональних даних», згідно повістки сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надісланої засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовим відправленням з описом вкладення, доказів наявності поважних причин неприбуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до постанови №R544966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.05.2026, за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.

Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Водночас, в оскаржуваній постанові №R544966 від 20.05.2026 року зазначено, про порушення вимог ст. 22 ЗУ ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стаття 22 ЗУ ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить декілька окремих абзаців, які передбачають конкретні обов`язки громадян у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, що свідчить про відсутність чіткого формулювання обвинувачення, та є важливою умовою справедливого та об`єктивного розгляду справи, є необхідним для реалізації права на захист, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Зокрема, у рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Разом з тим, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено обов`язок громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Як встановлено судом повісткою №7051805 ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на 18.04.2026 о 09:00 год.

Вказану повістку було направлено останньому рекомендованим поштовим підправленням (№2100100450943).

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 р. (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №560 від 16.05.2024 р., передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 23 Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п. 28 Порядку).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п. 29 Порядку).

У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Так, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Порядок вручення поштових відправлень передбачений Правилами надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.

Так, згідно п. 73 вказаних правил, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Відповідно до п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Позивач оскаржує постанову з підстав відсутності належного повідомлення про виклик (не знав про надходження на його адресу повістки, її не отримував та не був поінформований про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Як вбачається матеріалів справи, повістку за номером поштового відправлення №2100100450943 надіслано позивачу засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_2 , та повернуто відправнику оператором поштового зв`язку 28.04.2026 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою трекінгу відстеження поштового відправлення за номером №2100100450943. При цьому суд звертає увагу, що відомості про спроби вручення даного поштового відправлення отримувачу відсутні.

Сам по собі той факт, що повістка прибула до відділення 12.04.2026 та 27.04.2026 виїхала з відділення, не дає підстав стверджувати належність повідомлення відповідно до пп.2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.

Наявна у матеріалах справи роздруківка містить відомості про «закінчення встановленого терміну зберігання», що у відповідності до п. 41 Порядку № 560 не є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Тобто слід констатувати, що позивач не був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у належний спосіб, як того вимагає чинне законодавство України, відтак він не мав обов`язку з`явитися 18.04.2026 року о 09:00 год за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд відмічає, що вручення виклику не є обов`язком відповідача, однак не повідомлення позивача в належний спосіб не свідчить, що в останнього виник обов`язок та він його не виконав.

Окрім того, при винесенні оскаржуваної постанови не звернуто уваги та не надано оцінки обставинам повернення поштового відправлення 27.04.2026 року щодо оповіщення особи про її виклик на 18.04.2026 року.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Саме відповідач як суб`єкт владних повноважень, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та відповідно правомірність постанови, спростувати позицію позивача та його заперечення проти пред`явленого йому обвинувачення, адже в силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Належних доказів про відмову отримання поштового відправлення, про відсутність адресата за зазначеною адресою за номером трекінгу №2100100450943 не відображено та відповідачем не надано.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 18.04.2026 року.

Водночас факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.04.2026 року не доведено, відповідно не доведено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що в свою чергу виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що оскаржувану постанову №R544966 від 20.05.2026 слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

З огляду на задоволення позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 532,48 грн.

Керуючись ст. 210-1, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R544966 від 20.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна