Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №184/918/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/918/26

Номер провадження 2-а/184/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

розглянувши у м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови №4/2662/П від 03.12.2025р.; визнати постанову протиправною та скасувати її; закрити провадження у справі. В обґрунтування позову посилається на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. за те, що 03.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було складено постанову №4/2662/П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якому 04.11.2025 року в ході прийому в ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено направлення на медогляд для визначення придатності до військової служби. 19.11.2025 року в ході прийому ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що він медогляд для визначення придатності до військової служби не пройшов, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Постанова йому не вручалась належним чином. Поштове відправлення було повернуто відправнику з відміткою «за відсутністю адресата», що виключає факт її отримання. Про існування постанови він дізнався лише 17.04.2026 року від державного виконавця після відкриття виконавчого провадження. Вважає, що відповідачем безпідставно стосовно нього складена постанова за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в зв`язку з чим просить постанову скасувати, а провадження закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заперечення на відзив та заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якої просить відмовити у задоволенні позову позивача та його представника у повному обсязі за необґрунтованістю, оскільки постанова винесена законно та обґрунтовано, складена з урахуванням норм діючого законодавства та вважають, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 03.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було складено постанову №4/2662/П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якому 04.11.2025 року в ході прийому в ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено направлення на медогляд для визначення придатності до військової служби. 19.11.2025 року в ході прийому ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що він медогляд для визначення придатності до військової служби не пройшов, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, 21.04.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Поряд із цим, відповідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України чоловічої статі відповідного віку. З 11.07.2023р. перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовозобов`язаний (військово-обліковий документ №975). Статус придатності до військової служби - невизначено. Права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до статті 23 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ), не мав. Мав (має) виконувати військовий обов`язок. 19.05.2024р. позивачем було уточнено свої облікові данні.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан строком на 30 діб, термін якого неодноразово подовжувався та дії до сьогодні.

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України (стаття 17 цього Закону).

Відповідно з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 року №2105-ІХ було оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої триває по цей час. Розпочато призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань утворених відповідно до законів України. Визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки організувати та забезпечити в установленому порядку оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин Збройних Сил України, тощо.

За Конституцією громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 24 і 68 Конституції України).

Законом України «Про оборону України» (далі - Закон №1932-ХІІ); «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) визначено права та обов`язки громадян України у сфері оборони та військового обов`язку. Відповідно захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави є конституційним обов`язком (військовим обов`язком) громадян України. Громадяни чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством (стаття 2, 17 та стаття 1).

За Законом №2232-ХІІ (стаття 1), військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо. Який включає, зокрема: прийняття в добровольчому порядку (за контрактом) та призовом (направленням) на військову службу; проходження військової служби,- виконання військового обов`язку в запасі. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом (частина 1, 2, 3 і 5 цієї статті).

04.11.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо позивача, складено Протокол №415 про адміністративне правопорушення. Як підставу вказавши - не проходження за рішенням уповноваженої особи медичний огляд.

В протоколі позивачем надано пояснення з приводу інкримінованого правопорушення. Проставлено підпис щодо повідомлення про дату та місце розгляду справи.

Правом наданим законом - бути присутнім, не скористався.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники таких територіальних центрів (стаття 235 КУпАП).

Розглянувши матеріали адміністративної справи за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановою №4/2505/П від 18.11.2025 року було притягнено до відповідальності з накладенням на позивача штрафу в розмірі 17000 грн.

Диспозицією статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період (частина 3 цієї статті).

Як визначено Законом №2232-ХІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, зокрема, військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період. Громадяни, які перебувають на військовому обліку у запасі для комплектування Збройних Сил України, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом та проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської ( комісії відповідного районного (міського) територіального центру (частина 10 статті 1 цього Закону).

Законом №3543-ХІІ визначено обов`язок громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів у строк та місце зазначені в повістці, зокрема, для визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням відповідного районного (міського) територіального центру (частина 1 статті 22).

Громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом" (частина 2 статті 26 цього Закону).

Як вже зазначалось, позивач є громадянином України чоловічої статті відповідного віку, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (вид обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу), на час направлення на медичний огляд - 21.10.2025р. право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не мав, поважність не проходження (відмови від проходження) військово-лікарської комісії, з наданням документів на підтвердження такому, не повідомляв (не надав).

В наданому поясненні зазначивши, що військово-лікарську комісію пройде після прийняття щодо його позову у справі №160/30150/25 рішення суду.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом №2232-ХІ.

Як вже було зазначено, в особливий період, громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням відповідного районного (міського) територіального центру.

Порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Кабінет Міністрів України (ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560 (далі - Порядок №560), громадяни, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнанні обмежено придатними та і не проходили повторний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнанні в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

21 жовтня 2025 року позивач направлявся на військово-лікарську комісію для | визначення придатності до військової служби (направлення №5285183), з датою початку медичного огляду - 22 жовтня 2025 року.

Натомість на час складання протоколу №415 від 04 листопада 2025 року останнім проходження військово-лікарської комісії не розпочато. Поважність причин такому, з долученням (наданням) відповідних документів, не повідомлено (не надано).

Ч.3ст.210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Відповідно до санкції - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч.2ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із встановлених у цій справі обставин та наданих доказів, суд дійшов висновку, що процедура розгляду адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 відповідачем дотримана.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ст. 279 КУпАП передбачений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до якого розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається де адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вказані вище завдання при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач виконав та виніс постанову, яка відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача обґрунтовано, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з результатів розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 «про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 22.06.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш