Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №149/1865/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1865/26

Провадження №3/149/664/26

Номер рядка звіту 149

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. ч. 2, 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

23.05.2026 о 09:45 год. на а/д 0-02-23-04 27 км+100 м ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортнии засобами, чим порушив вимогип. 2.1 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

06.06.2026 о 18:52 год. по вул. Владислава Українця, 17 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортнии засобами, чим порушив вимогип. 2.1 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

06.06.2026 о 18:52 год. по вул. Владислава Українця, 17 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив вимогип. 2.1 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

06.06.2026 о 18:52 год. по вул. Владислава Українця, 17 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 ,не дотримався безпечної швидкості та бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП визнав, зазначив, що посвідчення водія він ніколи не отримував та будь-яких іспитів для його отримання не складав. Щодо ст. 124 КУпАП свою вину не визнав, зазначив, що ПДР порушив водій автомобіля Mitsubishi Outlander.

Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи допускаються до керування транспортними засобами (ТЗ) за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Згідно п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 685767 від 06.06.2026; копією схеми ДТП від 06.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; довідкою про притягнення особи до адміністративної відповідальності; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 685743 від 06.06.2026 ; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 685753 від 06.06.2026; копією постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.09.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 673293 від 23.05.2026; поясненнями, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, та іншими матеріалами справи.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення в порядку ст. 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 283 КУпАП суд присуджує також стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 27, ст. 124, ст. 126, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Павлюк О. О.