Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №149/3913/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №149/3913/25

Суддя: Робак М. В.

Справа № 149/3913/25

Провадження №1-кп/149/85/26

Номер рядка звіту 17

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

24.06.2026

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025020210000409 від 14.09.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця С. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

13.09.2025 близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебував на території домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де спільно із останнім вживав алкогольні напої.

В подальшому близько 20 години 00 хвилин між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті. Під час конфлікту ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар металевою трубою по лівій нозі від якого ОСОБА_9 впав на землю.

Після чого, ОСОБА_6 продовжуючи протиправні дії підійшов до ОСОБА_8 та схилившись над останнім наніс близько п?яти ударів кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_8 , а також завдав удар нікельованою трубою у задню частину голови.

В результаті чого доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради, де у відділенні інтенсивної терапії від завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Відповідно до висновку експерта № 115 від 05.11.2025 у гр. ОСОБА_8 , 1971 року народження, було виявлено сполучну травму тіла, що включає в себе: закриту черепно-мозкову травму - синці та рана на голові, крововиливи в м?які тканини волосяної частин голови та скроневі м?язи, субарахноїдальні крововиливи головного мозку з забоєм речовини головного мозку. Закриту тупу травму шиї - перелом правого верхнього ріжка гортані з крововиливом в прилеглі тканини. Закриту тупу травму грудної клітки - синці на грудній клітці, крововилив в м?язову тканину грудної клітки, крововилив в тканину діафрагми справа, двосторонні переломи ребер з пошкодженням пристінкової плеври. Закритий фрагментарний перелом лівої ліктьової кістки. Синці на обох верхніх та лівій нижній кінцівках. Садно та рану на лівій гомілці. Вказана сполучна травма тіла могла виникнути 13.09.2024 року, від не менше шістнадцяти травмуючи дій твердого тупого предмета, чи від дії об такий, згідно пункту 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належить до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпека для життя в момент спричинення.

Смерть ОСОБА_8 , наступила 19.09.2025 року від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 , є прямий причинно-наслідковий зв?язок.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України,тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та суду повідомив, що 13.09.2025 зранку він перебував у гостях у ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої. Близька 20.00 год. між ними виник конфлікт, причини якого він не пам"ятає. Під час сварки потерпілий його штовхнув та він ударився об стіну хліва. В цей час, побачивши на землі трубу, він її взяв та наніс ОСОБА_8 удар по нозі, від якого останній упав на землю, а потім - по голові. Далі продовжив наносити удари руками та ногами по грудях та обличчю потерпілого. Не заперечує, що міг зламати потерпілому руку. Після чого, ОСОБА_6 пішов до літньої кухні де ще випив алкоголю та ліг спати. Прокинувся він біля 02.00 години, вкрив потерпілого який продовжував лежати на землі покривалом, сів на велосипед та залишив домогосподарство.

Допитаний під час судового засідання потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що в вересні 2025 року йому зателефонувала дружина та повідомила, що батька побили. Під час спілкування двоюрідної сестри батька ОСОБА_10 з батьком в лікарні, останній повідомив, що його побив ОСОБА_11 . При цьому він також був присутній. Після цього через декілька днів батько помер у лікарні. Цивільний позов не заявляв. Просив суд призначити ОСОБА_12 суворе покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження всіх доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, потерпілого, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд вважає за можливе розглянути дане кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого, документи, що стосуються речових доказів та витрат на проведення експертиз. При цьому судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи Також суд враховує те, що прокурор, захисник та обвинувачений, не оспорюють обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю та дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується негативно, під медичним спостереженням лікаря-нарколога не перебуває, з 27.08.2014 року перебуває під медичним спостереженням лікаря-психіатра. Разом з тим, згідно висновку судово-психіатричного експерта №870 від 10.11.2025 ОСОБА_6 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно вимог ст.67 КК України, є рецедив злочинів.

Враховуючи вимоги ст.50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.121 КК України на строк 8 років.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вказане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив 13.09.2025, тобто до постановлення вироку Хмільницького міськрайонного суду від 08.12.2025 (яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до 2 років 10 днів позбавлення волі), та після постановлення вироку 01.04.2025 Липовецького районного суду зміненого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.06.2025 до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,( вирок Хмільницького міськрайонного суду від 03.12.2024 у виді 100 годин громадських робіт виконувати самостійно).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Таким чином ОСОБА_6 відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України слід призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду від 08.12.2025 більш суворим призначеного за цим вироком та остаточно визначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином ОСОБА_6 відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України слід призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до вказаного вироку невідбутої частини покарання за вироком від 01.04.2025 Липовецького районного суду (змінено Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.06.2025).

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України ОСОБА_6 слід продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, проте не довше ніж на 60 днів.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_6 підлягає зарахуванню строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст.ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду від 08.12.2025 більш суворим призначеного за цим вироком, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до вказаного вироку невідбутої частини покарання за вироком від 01.04.2025 Липовецького районного суду (змінено Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14.06.2025) остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років 2 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до приписів ч. 5, ч.7 ст. 72 КК України зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 14.09.2025 з розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку у законнну силу, але не більше ніж на 60 днів.

Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду від 16.09.2025

Речові докази : металеву нікельовану трубу, довжиною 78 см, та металеву нікельовану трубу, які було поміщено до мішка білого кольору, до якого прикріплену бирку із пояснювальним записом та підписами учасників огляду; змив №1 з поверхні нікельованої труби, довжиною 78 см , який поміщено до паперового конверту із пломбувальним номером NPU1622216; змив № 2 з поверхні нікельованої труби, довжиною 66 см , який поміщено до паперового конверту із пломбувальним номером NPU1622217; змив РБК № 3 з поверхні підлоги літньої кухні, який поміщено до паперового конверту із пломбувальним номером NPU1622218; 12 слідів рук, які за допомогою липкої стрічки типу скотч, перенесено на білий аркуш паперу формату А4 та поміщено до спеціального пакету RIC 2134466; шкіряну куртку чорного кольору, яку поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4381119; штани морквяного кольору із слідами РБК, які поміщено до спеціального пакету НПУ NPP 0011141; резинові калоші синього кольору, 43 розміру, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4381121 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів в сумі 6685,5 грн

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua