Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №148/617/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/617/26

Провадження № 2/148/857/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з викликом сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 02 квітня 2024 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10001/03 філії Вінницького обласного управління АТ «ОщадБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 345812663902.

Відповідно до умов Договору Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 2.2 Договору кредит надається в загальному розмірі 200 000 грн на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 02 квітня 2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.3 Договору кредит надається на споживчі цілі.

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 % річних, а у випадку виконання умов визначених п. 2.4.1.2 договору процентна ставка становить 36 % річних є фіксованою та застосовується у відповідний період дії Договору.

На підставі п.2.4.2 Договору проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт / факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з Графіком платежів або достроково.

Станом на сьогоднішній день відповідач продовжує порушувати умови Договору, а саме допущено прострочену заборгованість зі сплати основного боргу, нарахованих відсотків.

Станом на 17.02.2026 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 193109,49 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом – 118472,21 грн; процентів за користування кредитом 23788,63 грн; пені 50848,65 грн.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені у справі судові витрати.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в установленому законом порядку, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у її відсутності від останньої на адресу суду не надходили.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідачка не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подав до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони в справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що 02 квітня 2024 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ №10001/03 філії Вінницького обласного управління АТ «ОщадБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 345812663902.

Відповідно до умов Договору Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 2.2 Договору кредит надається в загальному розмірі 200 000 грн на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 02 квітня 2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.3 Договору кредит надається на споживчі цілі.

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 % річних, а у випадку виконання умов визначених п. 2.4.1.2 договору процентна ставка становить 36 % річних є фіксованою та застосовується у відповідний період дії Договору.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з Графіком платежів або достроково.

Згідно із пунктом 3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3333,33 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно, до 22 числа місяця наступного за звітним, починаючи з травня 2024 (а.с.6-14 зворот).

Додатками до договору є перелік третіх осіб, взаємодія з якими визначна Договором про споживчий кредит та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.15-16 зворот).

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку (а.с.21-56).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 17.02.2026 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 193109,49 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 118472,21 грн; процентів за користування кредитом 23788,63 грн; пені за несвоєчасне погашення основного боргу 42880,35 грн та пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 7968,30 грн (а.с.57-58).

22.04.2025 на поштову адресу відповідача банком направлено лист- повідомлення, яким боржника повідомлено про невиконання нею зобов`язання за кредитним договором, про порушення умов передбачених договором, та про існуючу прострочену заборгованість. Також даним листом запропоновано ОСОБА_1 звернутися до АТ «Ощадбанк» для врегулювання питання погашення заборгованості (а.с.19).

Даний лист отримано відповідачем, що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 добровільно борг не сплатила, відзиву на позовну заяву до суду не подала, факт виконання умов договору і повернення кредиту частинами, визначеними згідно графіком та процентів за користування кредитом не довела, то з метою захисту прав позивача на його користь з ОСОБА_1 слід стягнути відповідну заборгованість в примусовому порядку у розмірі 193109,49 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 599, 610, 615, 629, 642, 1050, 1054, 1066 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 43-44, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09302607, IBAN НОМЕР_2 у філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за Договором про споживчий кредит №345812663902 від 02.04.2024, яка станом на 17 лютого 2026 року становить 193 109,49 грн (сто дев`яносто три тисячі сто дев`ять гривень 49 копійок) та судові витрати в розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень) 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук