Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №175/4980/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/4980/26

Провадження № 2-а/175/36/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби Дніпровського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R214061 від 22.11.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою для винесення зазначеної постанови стало непроходження позивачем військово-лікарської комісії відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим був позбавлений можливості брати участь у її розгляді, надавати пояснення, докази та реалізувати інші процесуальні права, передбачені законодавством. Крім того, позивач зазначає, що з 21.11.2025 року був мобілізований та направлений для проходження військової служби до військової частини, де пройшов військово-лікарську комісію. На його думку, факт проходження військово-лікарської комісії та подальше проходження військової служби свідчать про відсутність у нього умислу на ухилення від виконання військового обов`язку, а також підтверджують добросовісність його поведінки, а тому винесена постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, в порядку ст. 286 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

09.04.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно з інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 раніше був визнаний обмежено придатним до військової служби, однак після цього військово-лікарську комісію не проходив. Відповідач вказує, що позивач не дотримався правил військового обліку, передбачених п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 року №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у зв`язку з чим в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ОБЕРІГ» було автоматично сформовано відомості про порушення правил військового обліку. Крім того, відповідач зазначає, що 21.11.2025 року до системи «ОБЕРІГ» надійшла заява, подана особисто ОСОБА_1 , в якій заявник не оспорював факт допущеного порушення та висловив згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. З огляду на викладене, відповідач вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є законною та обґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено ОСОБА_1 до КНП «Клінічна Лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради з метою визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення, що підтверджується направленням №5581028.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-1121-2144-1237-3 від 21.11.2025 року, за результатами медичного огляду, проведеного військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 , останнього визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Водночас у зазначеній довідці вказано, що ОСОБА_1 є непридатним до проходження військової служби у підрозділах спеціального призначення, десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях та у спеціальних спорудах.

21.11.2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 письмову заяву, в якій визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та просив розглянути справу про адміністративне правопорушення за його відсутності.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R214061 від 22.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

У постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено факт непроходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З наданого витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №177 від 23.11.2025 року, солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , також підтверджується відміткою наявною у військовому квитку серії НОМЕР_3 .

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R214061 від 22.11.2025 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, згідно із зазначеною постановою, стало непроходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

При цьому, зі змісту позовних вимог не є спірним факт того, що позивач раніше був визнаний обмежено придатним до військової служби. Водночас позивач посилається на відсутність його належного повідомлення про обов`язок повторного проходження військово-лікарської комісії, а також, повідомлення про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що на його думку, виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що 15.02.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 року (далі за текстом Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізаціютягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ОСОБА_1 , будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який мав статус обмежено придатного до військової служби у воєнний час, був зобов`язаний у строк до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження військово-лікарської комісії шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було вчинено дії, спрямовані на проходження військово-лікарської комісії, у встановлений законом строк до 05.06.2025 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що факт невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного проходження повторного медичного огляду знайшов своє підтвердження в досліджених матеріалах справи, що свідчить про порушення ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що вина ОСОБА_1 у вчинені передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є доведеною.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зважаючи на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 132, 134, 139, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби Дніпровського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель