Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №175/3708/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3708/26

Провадження № 2/175/988/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Вказує, що батьком дитини є ОСОБА_2 , дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач у вихованні неповнолітньої дитини участі не бере, коштів на його утримання не надає. Гроші на утримання дитини відмовляється платити, приховує свій дійсний заробіток. Відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для утримання та виховання дитини.

Представник відповідача – адвокат Снєжко А.Г. подала до суду відзив на позовну заяву, в якій вказувала, що позивачка зазначає, що відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, що є обманом, оскільки, як слідує з доказів сторони відповідача, батько надає матеріальну та практичну допомогу позивачці з дитиною, та ніколи не відмовляв їй в матеріальній допомозі на потреби дитини. Отже, між сторонами спору не існує. Зазначає, що дитина має дохід у вигляді пенсії в розмірі 8044. 70 т.грн. щомісяця, також позивачка з дитиною зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою АДРЕСА_1 з 29.05.2023. Вказувала, що якщо позивачка наполягає на стягненні аліментів у частці від доходу, то з урахуванням доходу дитини відповідач згоден сплачувати 1/10 частку його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року було прийнято до свого провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, та об`єднано в одне провадження із первісним позовом з присвоєнням справі № 175/3708/26.

В обґрунтування якого представник відповідача вказувала на те, що після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди стосовно подальшого утримання дитини, яка має інвалідність та потребує постійної уваги з боку батьків, а саме: дитина продовжує мешкати з матір`ю; батько сплачує аліменти в твердій грошовій формі в розмірі 4000,00 грн. щомісяця, також сплачує аліменти в натурі – купує дитині продукти харчування, батько забезпечує додаткові витрати, необхідні для лікування дитини. З того часу позивач сумлінно виконує свої обов`язки щодо утримання дитини згідно домовленості з матір`ю дитини. Зазначала, що в середньому відповідач надає матеріальну допомогу дитині в розмірі 6000,00 грн щомісяця. Просила визнати дійсним договір від 12.12.2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про сплату аліментів на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття, яким ОСОБА_2 зобов`язується сплачувати аліменти дитині в твердій грошовій сумі 4000,00 грн. щомісяця та в натуральній формі продуктами харчування на суму не менше 2000 грн. щомісяця , що має підтверджуватися платіжним документом, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Представник позивач надав суду разом з позовною заявою заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав, просила їх задовольнити.

Представник відповідача надала до суду пояснення, в яких просила про розгляд справи без їх участі, заперечувала проти позовних вимог, просила задовольнити зустрічний позов.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 141 СК України, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розгляд справ судами має здійснюватися з дотриманням принципів змагальності, справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони були одружені з 04.02.2017 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №1289. Батьками записані – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2025 року у справі №243/9889/25, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Позивач зазначає, що діти проживають разом з нею. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей в добровільному порядку не надає, участі у вихованні дітей не приймає.

Відповідач вказує, що оскільки він сплачує аліменти добровільно, щомісячно по починаючи з грудня 2025 року, що підтверджується наданими квитанціями, то між сторонами відсутній спір.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Так , відповідач долучив квитанції про те, що він починаючи з грудня 2025 року і по березень 2026 року включно щомісячно перераховува ОСОБА_1 гроші на утримання дитини, призначення платежу аліменти ОСОБА_4 25.08.2017.

Доказів, що ОСОБА_1 відмовлялася від отримання грошових коштів, здійснених батьком на утримання своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять. Отже, наведене свідчить лише про добровільне виконання батьком свого обов`язку з утримання своєї дитини, але в тій сумі яку він вважав необхідною та достатньою.

Наведені документи суд оцінює як докази того, що відповідач здійснював певну матеріальну участь у забезпеченні дитини. Тобто суд не виходить із того, що відповідач взагалі не надавав жодної допомоги дитині. Разом з тим ці докази не підтверджують належного, регулярного та достатнього виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дитини в такому обсязі і в такий спосіб, який би усував необхідність судового визначення аліментів.

Оскільки мати дитини, бажає отримувати аліменти на дитину у частці від доходу батька (і це її бузумовне право), а не у твердій грошовій сумі, безпідставним є твердження відповідача, що відсутній предмет спору, а тому доводи про необхідність відмови у задоволенні позовної заяви суд відхиляє та ухвалює рішення про задоволення позову в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача з огляду на таке.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що надані ним платіжні документи є підставою для відмови у задоволенні позову. Ці документи підтверджують часткову та нерівномірну участь відповідача у матеріальному забезпеченні дитини, однак не спростовують наявності спору між батьками щодо належного способу, регулярності та обсягу такого утримання, а також не позбавляють дитину права на стягнення аліментів у судовому порядку.

Посилання відповідача, що дитина має дохід у вигляді пенсії та позивачка з дитиною зареєстровані як внутрішньо переміщені особи та отримували виплати, судом враховується, та зазначається, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, з урахуванням матеріального становища сторін, рівності прав та обов`язків батька, матері щодо дитини, оскільки малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі частки від доходу батька, як того бажає позивач, а саме у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (частини перша, друга статті 189 СК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач вказував, що між сторонами було укладено договір від 12.12.2025 року про сплату аліментів на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття, яким ОСОБА_2 зобов`язується сплачувати аліменти дитині в твердій грошовій сумі 4000,00 грн. щомісяця та в натуральній формі продуктами харчування на суму не менше 2000 грн. щомісяця, що має підтверджуватися платіжним документом, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, проте договору стороною відповідача не надано, а також належних доказів на підтвердження укладення у письмовій формі договору про сплату аліментів до суду не надано.

Стороною відповідача надано скріншот з переписки, з якого вбачається, що позивачем запропоновано укласти договір, проте не зазначено його істотних умов, а також взагалі не отримано відповіді на пропозицію щодо укладення договору.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним.

Відповідно до ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тому аліменти необхідно стягувати, починаючи з 24.02.2026 року.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 24.02.2026 року та до досягнення дітьми повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання даного рішення суду щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова