Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №705/2711/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

м. Київ

справа № 705/2711/25

провадження № 61-14533св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Новіка Віктора Михайловича на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року в складі колегії суддів Карпенко О. В., Фетісової Т. Л., Новікова О. М.

усправі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача - державний реєстраторВиконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцька Лілія Володимирівна, третя особа на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Уманський консервний комбінат», про скасування рішення, припинення й поновлення права власності та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2025 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцької Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року; припинити право власності ОСОБА_1 на 537/1000 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; поновити право власності на 537/1000 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Дочірнім підприємством «Уманський консервний комбінат» (далі - ДП «Уманський консервний комбінат», іпотекодавець).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 11травня 2022 року всправі № 706/167/22 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлено факт того, що 30 жовтня 2012 року після укладення договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель від 30 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Таранцовим О. А. за реєстровим №1-1648, та договору про поділ нежитлових будівель від 30жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О.А. за реєстровим № 1-1658, ці правочини були зареєстровані в Державному реєстрі правочинів та видані відповідні витяги. Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року скасовано рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в справі № 706/167/22, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Майно, щодо якого встановлено факт реєстрації правочинів в державному реєстрі правочинів та видані відповідні витяги, належить на праві власності ДП «Уманський консервний комбінат», з метою забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТК «Урожай» за договором кредитної лінії від 05 серпня 2011 року № 26-15-09/11 це майно було передано в іпотеку АТ «Ощадбанк». Про це між АТ «Ощадбанк» та ДП «Уманський консервний комбінат» укладено іпотечний договір від 26 листопада 2012 року № 60, предметом якого є об`єкт нерухомого майна - комплекс виробничих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ДП «Уманський консервний комбінат».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в справі № 706/167/22, яким було встановлено факт реєстрації в державному реєстрі відповідних правочинів та видання витягів, 15 листопада 2022 року державним реєстратором Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцькою Л. В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат», яке знаходиться в іпотеці в АТ «Ощадбанк» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року).

У зв`язку зі скасуванням рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в справі № 706/167/22 задля відновлення прав банку як іпотекодержателя є підстави для скасування реєстраційних дій.

АТ «Ощадбанк» зверталося до Господарського суду Черкаської області в межах справи № 925/308/16 про банкрутство ДП «Уманський консервний комбінат» із позовною заявою до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року, державного реєстратора Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцької Л. В.; припинення права власності ОСОБА_1 на 537/1000 частки нерухомого майна; поновлення права власності на 537/1000 частки нерухомого майна за ДП «Уманський консервний комбінат». Однак ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2025 року, провадження в справі № 925/308/16 (925/909/241) було закрито та роз`яснено позивачу, що розгляд таких вимог має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.

Представник позивача вказував, що зобов`язання ТОВ «ТК «Урожай» за договором кредитної лінії від 05 серпня 2011 року № 26-15-09/11 перед АТ «Ощадбанк» на поточний момент не виконані, сума забезпечених вимог банку до ДП «Уманський консервний комбінат», що підлягає погашенню за рахунок заставного майна, становить 2 077 529 244,62 грн (це підтверджується постановою Господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2019 року в справі № 925/308/16 про визнання ДП «Уманський консервний комбінат» банкрутом).

Отже, реєстрація права власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат» за ОСОБА_1 позбавляє права АТ «Ощадбанк» як іпотекодержателя в процедурі банкрутства задовольнити свої вимоги в розмірі 2 077 529 244,62 грн за рахунок продажу нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

30 липня 2025 року рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцької Л. В. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року. Припинено право власності ОСОБА_1 на 537/1000 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Поновлено право власності на 537/1000 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ДП «Уманський консервний комбінат». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції керувався тим, що частка спірного майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вибула поза волею власника ДП «Уманський консервний комбінат» на підставі підроблених договорів від 30 жовтня 2012 року та від 31 жовтня 2012 року й рішення Христинівського районного суду Черкаської області. Реєстрація права власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат» за ОСОБА_1 позбавляє права АТ «Ощадбанк» як іпотекодержателя в процедурі банкрутства задовольнити свої вимоги в розмірі 2 077 529 244,62 грн за рахунок продажу нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат», тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

05 листопада 2025 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги банку стосуються як скасування рішення державного реєстратора, так і припинення права власності на нерухоме майно та визнання права власності на це нерухоме майно за ДП «Уманський консервний комбінат». Заявлені позивачем вимоги про поновлення права власності на 537/1000 частки нерухомого майна за ДП «Уманський консервний комбінат» безпосередньо стосуються прав, інтересів і ДП «Уманський консервний комбінат», а відтак співвідповідачем у цій справі крім ОСОБА_1 має бути ДП «Уманський консервний комбінат», оскільки задоволення позовних вимог матиме наслідком поновлення права власності на майно за ДП «Уманський консервний комбінат». Позивач не зазначив усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, що призвело до вирішення спору з неналежним складом учасників. Оскільки заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ДП «Уманський консервний комбінат», вони не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача лише з відповідачем ОСОБА_1 , ДП «Уманський консервний комбінат» має бути залучене співвідповідачем, тільки за наявності належних відповідачів у справі суд взмозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення належних відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені. Пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2025 року представник АТ «Ощадбанк» адвокат Новік В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16, від 18 грудня 2018 року в справі № 902/672/16, в постанові Верховного Судувід 04 грудня 2024 року в справі № 758/11255/21, про те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Відповідач- це особа, яка порушила, не визнала або оспорила права чи інтереси позивача. ДП «Уманський консервний комбінат» ніяким чином не порушило права чи інтереси АТ «Ощадбанк», навпаки, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 були порушені також права ДП «Уманський консервний комбінат`як власника нерухомого майна. Як свідчить позовна заява, ДП «Уманський консервний комбінат» у позові було визначено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того, як свідчать матеріали справи № 705/2711/25, представником ДП «Уманський консервний комбінат» - арбітражним керуючим Короткою А. В. 13 травня 2025 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи. Однак ані пояснень щодо позовних вимог, ані апеляційної скарги на рішення від ДП «Уманський консервний комбінат» подано не було.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року всправі № 706/167/22 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлено факт того, що 30 жовтня 2012 року після укладення договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель від 30 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Таранцовим О. А. за реєстровим № 1-1648, та договору про поділ нежитлових будівель від 30 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори Донецької області Таранцовим О.А. за реєстровим № 1-1658, ці правочини були зареєстровані в Державному реєстрі правочинів та видані відповідні витяги. Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року скасовано рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в справі № 706/167/22, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Майно, щодо якого встановлено факт реєстрації правочинів в державному реєстрі правочинів та видані відповідні витяги, належить на праві власності ДП «Уманський консервний комбінат», з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ТК «Урожай» за договором кредитної лінії від 05 серпня 2011 року № 26-15-09/11 це майно було передано в іпотеку АТ «Ощадбанк». Про це між АТ «Ощадбанк» та ДП «Уманський консервний комбінат» укладено іпотечний договір від 26 листопада 2012 року № 60, предметом якого є об`єкт нерухомого майна - комплекс виробничих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ДП «Уманський консервний комбінат».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внаслідок рішення, яким було встановлено факт реєстрації в державному реєстрі відповідних правочинів та видання витягів, 15 листопада 2022 року державним реєстратором Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцькою Л. В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат», яке знаходиться в іпотеці в АТ «Ощадбанк» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року).

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У статті 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження- до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову- обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див., зокрема, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц(провадження № 14-61цс18, пункт 41) та багатьох інших).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістомпоняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чимає бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновкисформульовані в постановах від 14 листопада 2018 року всправі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року всправі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року всправі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року в справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже,належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах тамає на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 686/20282/21(провадження № 14-102цс22)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язковаспівучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішившипитання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17(провадження № 61-43201св18)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року всправі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16, від 18 грудня 2018 року в справі № 902/672/16, в постанові Верховного Судувід 04 грудня 2024 року в справі № 758/11255/21, про те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Такий правовий висновок, підтверджений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17(провадження № 14-397цс19), стосується обставин, коли позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру звернена до приватного нотаріуса чи державного реєстратора.

У цій справі не виникло питання щодо статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцької Л. В., яка залучена до участі в справі як третя особана стороні відповідача.

Натомість спірною є можливість вирішення спору між іпотекодержателем спірного нерухого майна та його останнім набувачем без участі іпотекодавця.

Суди встановили, що між АТ «Ощадбанк» та ДП «Уманський консервний комбінат» було укладено іпотечний договір від 26 листопада 2012 року № 60, предметом якого є об`єкт нерухомого майна - комплекс виробничих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ДП «Уманський консервний комбінат».

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України в редакції, чинній на момент вчинення договору іпотеки).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV«Про іпотеку» (тут і далі - Закон № 898-IV в редакції, чинній на момент вчинення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (частина четверта статті Закону № 898-IV).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в справі № 706/167/22, яким було встановлено факт реєстрації в державному реєстрі відповідних правочинів та видання витягів, 15 листопада 2022 року державним реєстратором Виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області Підгаєцькою Л. В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат», яке знаходиться в іпотеці в АТ «Ощадбанк» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65511294 від 18 листопада 2022 року).

Судовими рішеннями в справі № 706/167/22 встановлено, що за наслідками кримінального провадження № 12020250000000273 було підтверджено, що договори від 30 жовтня 2012 року та від 31 жовтня 2012 року є підробленими. Договір купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 30 жовтня 2012 року та договір про поділ нежитлових будівель від 31 жовтня 2012 року через їх підробку є неукладеними та не створюють для сторін жодних прав і обов`язків.

Позовні вимоги в цій справі мотивовані тим, що реєстрація права власності на 537/1000 частки нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат» за ОСОБА_1 позбавляє права АТ «Ощадбанк» як іпотекодержателя в процедурі банкрутства задовольнити свої вимоги в розмірі 2 077 529 244,62 грн за рахунок продажу нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат».

Тобто спір безпосередньо стосується можливості АТ «Ощадбанк» звернути стягнення на предмет іпотеки, пов`язаний із виконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна ДП «Уманський консервний комбінат».

ДП «Уманський консервний комбінат» у цій справі виступає як третя особа без самостійних вимог на стороні позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 червня 2019 року в справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи. Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Позивач просив поновити право власності на 537/1000 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ДП «Уманський консервний комбінат» для створення можливості звернути стягнення на це майно.

Вирішення такої вимоги без залучення ДП «Уманський консервний комбінат» як співвідповідача не є можливим з огляду на статус цієї третьої особи в справі.

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що належними відповідачами у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також іпотекодавець.

Апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові.

Колегія суддів зауважує, що висновки в цій справі не суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду про те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.Спірні правовідносини виникли за позовом іпотекодержателя до останнього набувача майна щодо повернення об'єкта нерухомості у попередній статус предмета іпотеки, тому розгляд спору потребує залучення іпотекодавця як співвідповідача.

Доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду щодо неналежного складу відповідачів у справі не спростовують.

Крім того, іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, а позичальник за договором кредитної лінії від 05 серпня 2011 року № 26-15-09/11- ТОВ «ТК «Урожай»(в особі арбітражного керуючого), обов'язків якого стосується спір у справі, адже впливає на обсяг виконаних за кредитом зобов'язань, до участі в справі не залучене.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргупредставника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Новіка Віктора Михайловича залишити без задоволення.

ПостановуЧеркаського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська