Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №533/1032/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 533/1032/25 Номер провадження 22-ц/814/2124/26Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кінаш Тетяни Василівни на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Веселовський Анатолій Григорович про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Козельщинської селищної ради в якому просив:

- встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ПЛ №005806 від 07.12.1998, площею 3,53 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Високовакулівського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня Високовакулівська сільська рада), с. Довге, виданий на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично належав їй.

- встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , які між собою є троюрідними братом і сестрою по батьковій лінії;

- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,53 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Високовакулівського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня Високовакулівська сільська рада), с.Довге, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ПЛ №005806 від 07.12.1998, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його троюрідна сестра ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 3,53 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Високовакулівського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня Високовакулівська сільська рада) с. Довге, що належала їй на підставі Державного акта серія ІІІ-ПЛ №005806 від 07.12.1998.

Зазначає, що у період з 1996 року по 2000 рік, тобто на час смерті спадкодавця він проживав з нею та своєю родиною в належному йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., де були зареєстровані всі члени його сім`ї, в тому числі і ОСОБА_3 , а відтак він як єдиний спадкоємець прийняв спадщину після смерті своєї троюрідної сестри.

Таким чином, згідно до чинного на час відкриття спадщини законодавства він прийняв спадщину, оскільки проживав разом з нею та доглядав сестру до моменту смерті, інших рідних чи дітей у неї не було. Земельну ділянку обробляв як за життя сестри, так і після її смерті.

09.09.2025 постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а також відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку, що позивач позбавлений права на спадкування майна після смерті троюрідної сестри, оскільки на момент її смерті діяли норми ЦК УРСР, які не передбачали можливість спадкування троюрідним братом, оскільки в другу чергу спадкоємців на той час були віднесені лише рідні брати та сестри спадкодавця. Також суд зазначив про відсутність підстав для встановлення факту належності державного акту спадкодавцю, оскільки останній за життя з відповідними вимогами не звертався.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат Кінаш Т.В. в інтересах позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вказує, що норми статей 529 та 530 ЦК УРСР не містять слова «рідні» брати та сестри, а лише зазначається про спадкоємців другої черги - братів чи сестер, без визначення ступені їх спорідненості, отже спадкоємцями другої черги можуть бути і троюрідні брати та сестри, які є кровними родичами та відносяться до загального поняття «брат та сестра».

Суд не взяв до уваги, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті проживав з нею та користувався належною їй земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, батьками позивача ОСОБА_1 є - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_4 його батьками були - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

З погосподарської книги №19 основних виробничих показників господарств колгоспників за 1944-1946 роки вбачається, що склад сім`ї ОСОБА_6 складає: він як голова двору, ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_5 - невістка.

Відповідно до погосподарської книги №19 основних виробничих показників господарств колгоспників за 1944-1946 роки вбачається, що ОСОБА_8 мав такий склад сім`ї: він. як голова двору, ОСОБА_9 - дружина, ОСОБА_10 - син, ОСОБА_2 - дочка.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті вбачається, що року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 15 від 05.09.2000, зареєстрований Високовакулівською сільською радою Козельщинського району Полтавської області.

Відповідно до погосподарської книги №6 Високовакулівської сільської Ради народних депутатів вбачається за 1996-2000 роки, що разом з ОСОБА_1 - голова двору, ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали: ОСОБА_11 , - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 - син, ОСОБА_13 - син, ОСОБА_2 - тітка, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до довідки №12-08/10/19 від 04.09.2025 виданої виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 та разом з ним була зареєстрована та проживала з 1996-2000 роках троюрідна сестра ОСОБА_2 . До дня смерті з нею були зареєстровані : троюрідний брат ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_11 та їх син ОСОБА_13 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема на належну їй земельну ділянку площею 3,53 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Високовакулівського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня Високовакулівська сільська рада) с. Довге, яка належала їй на підставі державного акту серія ІІІ-ПЛ №005806 від 07.12.1998, що також підтверджується записом в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини в передбаченому законом порядку ніхто не звертався.

У вересні 2025 року до нотаріуса звернувся позивач із заявою про оформлення своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. від 09.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а також відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд прийняв до уваги надані позивачем докази та встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є троюрідними братом та сестрою по батьківській лінії, між тим чинний на час відкриття спадщини Цивільний кодекс УРСР не відносив до спадкоємців троюрідних братів та сестер, встановлюючи лише дві черги спадкоємців, на відміну від ЦК України, який містить 5 черг спадкоємців та до яких віднесені троюрідні брати та сестри.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками.

Згідно статті 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Статтею 530 ЦК Української РСР встановлено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Статтею 548 ЦК Української РСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Матеріалами справи доводиться, що ОСОБА_2 , яка протягом останніх 5 років свого життя проживала з родиною заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак на правовідносини поширюються положення ЦК УРСР.

Вважаючи, що він є спадкоємцем після померлої троюрідної сестри та має право на спадкування належної їй земельної ділянки, ОСОБА_1 в 2025 році звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 .

При розгляді справи судом першої інстанції обґрунтовано було взято до уваги надані позивачем докази існування родинних відносини між ним та померлою в 2000 році ОСОБА_2 , на підставі яких зробив висновок про наявну між ними спорідненість, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються троюрідними братом та сестрою по батьківській лінії.

Разом з цим, наявна спорідненість не надає право заявнику успадковувати належне спадкодавцю майно з огляду на те, що за правилами діючого на час відкриття спадщини законодавства існувало лише дві черги спадкування, до яких троюрідні брати та сестри не відносились.

За вказаних обставин, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 не набув право на спадкування після троюрідної сестри, оскільки норми чинного на той час законодавства, а саме ЦК Української РСР, не передбачали прийняття спадщини троюрідним братом і обмежувалися лише двома чергами спадкування і саме до другої черги входили лише брати та сестри померлого - є вірними.

При цьому, підстав для поширення на дані правовідносини положень діючого ЦК України, який вже відносить до кола спадкоємців троюрідних братів та сестер, не має з огляду на те, що строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 скінчився ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто задовго на набрання чинності новим ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов`язує скасування чи зміну судового рішення.

Доводи апелянта фактично зводяться до власного тлумачення поняття «троюрідні брат і сестра», які на його думку входять до загального поняття «брат і сестра», які відносились до спадкоємців другої черги за правилами ЦК УРСР.

Відхиляючи вказані твердження, колегія суддів зауважує, що спадкування здійснюється за ступенем спорідненості, і чинний на той час ЦК Української РСР обмежувався лише братами і сестрами та дідом і бабою померлого (2 черга спадкування), а тому троюрідний брат ніяк не міг бути спадкоємцем 2 черги.

В подальшому, в новому ЦК України було розширено та закріплено право на спадкування більших категорій осіб, до яких віднесено як осіб, що проживали з спадкодавцем не менше 5 років та інших родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення.

Посилання апелянта на фактичне встановлення судом факту родинних відносин між троюрідним братом та сестрою та безпідставне відмовлення в задоволенні цієї вимоги, відхиляється колегією суддів, оскільки звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив встановити факт родинних відносин саме з метою прийняття спадщини після смерті троюрідної сестри ОСОБА_2 , але враховуючи, що він не є спадкоємцем, встановлення вказаного факту не має для нього юридичного значення та не тягне жодних правових насідків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ч.1 п. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кінаш Тетяни Василівни залишити без задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2026 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин