Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №291/1489/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/1489/25 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 291/1489/25 за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити певні дії та надати відповідне жиле приміщення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кувшина Ігоря Ростиславовича, на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Федорчук І. В.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі №291/228/16-ц, скасовано рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2016 року та вирішено виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (малолітня) із квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення.

На виконання зазначеного рішення суду, рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області за №16 від 22.01.2022 було вирішено надати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 інше жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

12.07.2024 року державною виконавчою службою проведено фактичне виселення позивачки і членів її сім`ї із квартири АДРЕСА_1 .

05.09.2024 року рішенням Ружинського районного суду Житомирської області у справі № 291/561/23, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2025 року, визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022, яким було вирішено надати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 інше жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,0 кв. метри.

Згідно з відповіддю на запит представника позивача Ружинська селищна рада листом від 28.10.2025 за № 02-25/4991 повідомила про те, що Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області на розгляд виконавчого комітету Ружинської селищної ради не виносилося питання про надання житлового приміщення ОСОБА_1 та членам її сім`ї, оскільки наразі у комунальній власності Ружинської селищної ради відсутнє майно, придатне для проживання. У разі наявності житлового приміщення, яке може бути надане для належного виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року у справі № 291/228/16-ц, ОСОБА_1 та членів її сім`ї буде повідомлено додатково.

Таким чином, просила суд зобов`язати Ружинську селищну раду Житомирської області надати ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідне жиле приміщення з дотриманням вимог ст. 47, ч. 2 ст. 50, ст. 113, ч.2 ст. 114 Житлового кодексу України.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кувшин І.Р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, вважає помилковим висновок суду про те, що оскільки спір у цій справі стосується спору фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності щодо надання відповідного жилого приміщення, правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Зауважує, що спір у даній справі пов`язаний з виконанням рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі №291/228/16-ц, яким скасовано рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2016 року та вирішено виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (малолітня) із квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення.

Отже, у даній справі спір стосується надання житлового приміщення ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , і, відповідно, має приватноправовий характер та справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що спірні правовідносини стосуються приватного права особи на житло і тому не є публічно-правовими. Ружинська селищна рада Житомирської області у даному випадку діє не як управлінець, а як сторона, що має забезпечити житлове право громадянина.

Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала судді першої інстанції про відмову у відкритті провадження постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кувшина Ігоря Ростиславовича, задовольнити.

Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: