Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №756/5328/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.06.2026 Справа № 756/5328/26

Справа № 756/5328/26

Провадження № 2/756/5923/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря - Павлишина О.О.,

представника позивачів - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визначення порядку користування житлом,

встановив:

30.03.2026 року до суду надійшов позов, у якому позивач просить встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- виділити у спільне користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кімнати площею 11,5 кв.м., 11,5 кв.м., 18,0 кв.м.;

- виділити у користування ОСОБА_2 кімнату площею 12,7 кв.м.;

- інші приміщення залишити в загальному користуванні співвласників.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачам та відповідачу на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_3 - частка, ОСОБА_4 - частка, та ОСОБА_2 - частка, що підтверджено копіями свідоцтв про право на спадщину. Квартира має чотири житлові кімнати (суміжно-ізольовані), загальна площа 87,0 кв.м., житлова 53,7 кв.м. Між сторонами постійно виникають конфлікти, а тому позивачі просять визначити порядок користування квартирою.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 04.06.2026 року.

Відзив на позов не надходив.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову. Суду пояснив, що разом із дружиною на даний час мешкає у кімнаті площею 18,0 кв.м., один позивач мешкає в кімнаті 11,5 кв.м., інший позивач у квартирі не проживає. Також, у кімнаті 11,5 кв.м. проживає син його дружини. У кімнаті, площею 12,7 кв.м. ніхто не проживає, там складено багато речей, кімната не придатна для проживання у ній, продемонстрував суду для огляду фотознімки вказаної кімнати.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачам та відповідачу на праві спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_3 - частка, ОСОБА_4 - частка, та ОСОБА_2 - частка, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2000 р., видане на підставі розпорядження № 2021, свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2014 року реєстровий номер 6-81, свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2014 року реєстровий номер 6-79, свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2014 року реєстровий номер 6-83, свідоцтва про право на спадщину від 02.10.2019 року реєстровий номер 3-450, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з технічним паспортом станом на 11.11.2013 р., загальна площа квартири 87,0 кв.м., житлова площа 53,7 кв.м., квартира складається з чотирьох житлових кімнат площею 11,5 кв.м., 11,5 кв.м., 18,0 кв.м., 12,7 кв.м., коридор площею 13,4 кв.м., кухня площею 8,5 кв.м., вбиральня площею 1,0 кв.м., ванна площею 2,6 кв.м., лоджія площею 7,8 кв.м.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

В силу ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як вбачається із матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли з приводу користування майном, що перебуває в спільній власності.

Суд враховує, що відповідно до ст. ст. 47, 48 Житлового кодексу УРСРС жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.

Відповідно до Порядку застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Виконкому Київської міської ради від 15.07.1985 р. № 582, в м. Києві рівень середньої забезпеченості жилою площею на одну особу дорівнює 9 кв.м., а норма жилої площі для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов - 7,5 кв.м.

Враховуючи розмір квартири та кількість її співвласників, усунути непорозуміння в користуванні майном можливо шляхом визначення в судовому рішенні порядку користування вказаним майном.

Суд звертає увагу, що вимушене встановлення порядку користування квартирою не впливає на зміну розміру часток співвласників у праві власності, а спрямоване на усунення непорозумінь щодо користування спільним майном.

Водночас, кожен із співвласників має право надавання йому в користування частини майна, яка найбільше відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

ідеальна частка квартири дорівнює 13,42 кв.м. житлової площі.

На переконання суду, запропонований позивачами варіант користування квартирою є прийнятним, він найбільше відповідає частці відповідача у праві власності, та передбачає виділення відповідачу ізольованої кімнати.

Хоча, на даний час відповідач мешкає у суміжній кімнаті № 3 площею 18,0 кв.м., надання йому іншої кімнати № 4 площею 12,7 кв.м. є можливим, буде відповідати його частці у праві власності, не буде порушувати права співвласників, та з урахуванням того, що кімната є ізольованою, буде сприяти уникнення частих конфліктів між мешканцями.

Даний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України по справі № 6-1500цс15, відповідно до якої первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Лише та обставина, що в кімнаті знаходяться речі, не свідчить про неможливість проживання в ній, а лише вимагає приведення її у порядок доступними засобами.

За таких обставин, враховуючи розмір квартири та кількість її співвласників усунути непорозуміння в користуванні майном можливо шляхом визначення в судовому рішенні порядку користування вказаним майном.

Суд звертає увагу, що вимушене встановлення порядку користування квартирою не впливає на зміну розміру часток співвласників у праві власності, а спрямоване на усунення непорозумінь щодо користування спільним майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 142, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визначення порядку користування житлом - задовольнити повністю.

Встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 :

-виділити ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у спільне користуванняжитлові кімнати площею 11,5 кв.м., 11,5 кв.м., 18,0 кв.м. (у технічному паспорті приміщення № 5, 6, 7);

-виділити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у користування житлову кімнату площею 12,7 кв.м. (у технічному паспорті приміщення № 8);

-залишити в загальному користуванні ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , кухню - 8,5 м2, вбиральню - 1,0 м2, ванну кімнату - 2,6 м2, коридор - 13,4 м2, лоджію - 7,8 м2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко