Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №918/51/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Справа № 918/51/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Дехтярук І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисий В.І. (Державна екологічна інспекція Поліського округу)

від відповідача: Власюк А.О.

від органу прокуратури: Головчак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 (суддя Качур А.М., повний текст складено 09.04.2026)

у справі № 918/51/26

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Поліського округу; Демидівської селищної ради

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 402 948,43 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебувала позовна заява керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Демидівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" з вимогою про стягнення 402 948,43 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням належної охорони земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП "Ліси України", що призвело до незаконної порубки дерев на території Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" ДП "Ліси України" та завданням шкоди загальним розміром 402 948,43 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про те, що прокурором в обґрунтування позову не вказано, які саме обов`язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача, а також не доведено та не аргументовано наявність протиправної поведінки відповідача та причинно - наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 позов задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь держави в особі Демидівської селищної ради 402 948,43 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також на користь Рівненської обласної прокуратури 4 835,40 грн судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубувань на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування третіми невстановленими особами та заподіяння шкоди лісу, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача шкоди завданої природному середовищу в сумі 402 948,43 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також просить здійснити розподіл судових витрат по справі, поклавши їх на позивачів.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що прокурором не доведено, а судом першої інстанції не досліджено належним чином, які саме заходи (комплекс заходів) для забезпечення охорони і збереження лісового фонду від незаконної порубки даних дерев мав вжити відповідач та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання таких заходів.

На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок незаконної порубки дерев, оскільки не встановлено усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення. Наголошено, що для притягнення особи до відповідальності має бути доведено сукупність таких умов, як протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок та вина, проте суд належним чином не підтвердив зазначених обставин і дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 918/51/26; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.

Від позивачів - органу прокуратури та Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому не погоджуються із доводами апелянта та вважають, що місцевим господарським судом досліджено всі докази, подані сторонами у процесі розгляду позовної заяви та надано їм вірну оцінку, а тому просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 918/51/26 - без змін.

В судовому засіданні присутні представники учасників справи підтримали доводи, викладені у поданих ними процесуальних документах та надали усні пояснення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

За умовами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи № 918/51/26 та проаналізувавши наявні докази, суд встановив наступне.

02.06.2024 та 02.07.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181160000219 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 та ч. 1 статті 367 КК України, зокрема з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що службові особи філії "Дубенське лісове господарство" шляхом неналежного виконання свої службових обов`язків, у сфері лісового господарства, не вжили передбачених законом заходів щодо обліку деревини з додержанням вимог нормативно-правових актів з ведення лісового господарства та електронного обігу деревини, та використання сторонніми особами лісових насаджень і земель лісогосподарського призначення, що перебувають на праві постійного користування ДП "Ліси України".

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024181160000219 від 02.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України надійшли акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства із державного агентства лісових ресурсів України державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" філія "Дубенське лісове господарство", щодо вчинення невідомою особою незаконної порубки дерев у кварталі 72 Дублянського лісництва.

За результатами проведення контрольного заходу у філії "Дубенське лісове господарство" Поліського лісового офісу Депратаментом безпеки, відділом № 2 Управління безпеки ДСГП "Ліси України" складено акт від 31.05.2024, в якому вказано, що у заповідному урочищі "Ділянка ясеневого лісу" квартал 72 виділ 17, 12 виявлено 4 незаконно зрубаних дерев, а саме: породи ясен звичайний, сухостійний - 3 шт., породи граб, сухостійний - 1 шт. Загальна шкода заподіяна лісу згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 складає 268 719,00 грн.

Квартал 72 виділ 1, 3, 4, 13, 15, 19 виявлено 24 незаконно зрубаних дерев, а саме: породи ясен звичайний, сухостійний - 11 шт., породи граб, сухостійний - 6 шт., породи дуб, сухостійний - 3 шт., породи береза, сухостійна - 2 шт., та породи ялина, сухостійна - 2 шт.. Загальна шкода заподіяна лісу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 складає - 134 228,00 грн.

14.07.2025 постановою заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області залучено до проведення огляду місця події, а саме кварталу № 72 виділів 1, 3, 4, 12, 13, 15, 17, 19 де здійснено незаконну порубку в Дубенському лісництві спеціаліста із державної екологічної інспекції Поліського округу старшого інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Семенюка Олега Миколайовича, а також провідного інженера з охорони і захисту лісів представника філії "Поліський лісовий офіс" Боняка Юрія Михайловича.

Також в матеріалах справи наявний протокол огляду місця події від 14.07.2025, оглядом місця події, у кварталі 72, а саме: у виділі 1 виявлено незаконну порубку 1-го дерева породи ясен, діаметром пня 39 см.; у виділі 3 виявлено незаконну порубку 1-го дерева породи дуб, діаметром пня 48 см.; у виділі 4 виявлено незаконну порубку 3-х дерев породи ясен, діаметром пнів 28, 38, та 40 см.; у виділі 12 виявлено незаконну порубку 1-го дерева породи ясен, діаметром пня 46 см.; у виділі 13 виявлено незаконну порубку 2-х дерев породи ялина, діаметрами пнів 42 та 44, см., 1-го дерева породи дуб, діаметром пня 30 см., 2-х дерев породи ясен, діаметром пнів 37 та 42 см., 5-ти дерев породи граб, діаметрами пнів 23, 24, 26, 30 та 33 см.; у виділі 15 виявлено незаконну порубку 5-ти дерев породи ясен, діаметрами пнів 27, 35, 44, 46 та 47 см, та 1-го дерева породи дуб, діаметром пня 32 см.; у виділі 17 виявлено незаконну порубку 2-х дерев породи ясен, діаметром пнів 38 та 46 см., 1-го дерева породи граб, діаметром пня 38 см., у виділі 19 виявлено незаконну порубку 3-х дерев породи ясен, діаметри пнів 11, 27 та 50 см.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від .08.10.2025 № 3666-Е: 1. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 1 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 7 170,77 грн підтверджується. 2. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 3 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 9 838,44 грн підтверджується. 3. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 4 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 16 426,94 грн підтверджується. 4. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 12, який відноситься до природно-заповідного фонду Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 76 144,95 грн підтверджується. 5. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 13 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 46 609,97 грн підтверджується. 6. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 15 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 40 692,35 грн підтверджується. 7. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням і дерев у кварталі 72 виділі 17, який відноситься до природно-заповідного фонду Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" підтверджується і становить 192 574,73 грн. 8. Розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев у кварталі 72 виділі 19 Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" в сумі 13 490,27 грн підтверджується. 9. Загальний розмір шкоди, заподіяної Дублянському лісництву, внаслідок незаконної порубки вищевказаних сухостійних дерев в розмірі 402 948,43 грн підтверджується. 10. Розбіжності між розміром шкоди, визначеної у наданих на дослідження матеріалах та розміром шкоди, встановленої під час дослідження, з урахуванням вимог та норм чинного законодавства відсутні.

Також, у матеріалах справи наявний протокол тимчасового доступу до речей та документів від 19.01.2026 та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

Наказом ДСГП "Ліси України" від 09.12.2025 № 1868 затверджено організацію території земель філії "Поліський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" площею 1344369,7886 га, що передані до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", серед якого значиться квартал 72 Дубенського надлісництва.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, зокрема, встановлено, що протягом 2023-2024 років службові особи філії "Дубенське лісове господарство" не забезпечили неналежної охорони земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП "Ліси України", що призвело до незаконної порубки дерев на території Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство" ДП "Ліси України" у кварталі 72, виділах 1, 3, 4, 12, 13, 15, 17, 19.

З метою встановлення збитків, завданих навколишньому природному середовищу у кримінальному провадженні проведено судову інженерно - екологічну експертизу, за висновком якої загальний розмір шкоди, внаслідок незаконної порубки 28-ми дерев різних порід, становить 402 948,43 грн.

Розрахунок шкоди проведено працівниками філії "Дубенське лісове господарство ДП "Ліси України" відповідно до додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Згідно з інформацією філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", даних публічної кадастрової карти, які відображають відомості про межі територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об`єдналися відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", квартал 72, виділи 1, 3, 4, 12, 13, 15, 17, 19 Дублянського лісництва, перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером в адміністративних межах Демидівської селищної територіальної громади.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 5621483000:02:000:0311, на якій невстановленими особами здійснено незаконну порубку 28-ми дерев різних порід, перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Прокурор вказував, що на даний час особу, яка здійснила незаконну порубку лісу не встановлено, збитки, завдані в сумі 402 948,43 грн, не відшкодовано, що є підставою для їх стягнення у судовому порядку.

Відтак прокурор звернувся до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки 28-ми дерев, загальний розмір шкоди попередньо був встановлений на суму 402 948,43 грн.

Демидівська селищна рада підтримала позов в повному обсязі.

Відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" вказувало, що прокурором в обґрунтування позову не вказано, які саме обов`язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача.

Зазначав, що відповідач не мав можливості виконувати в повному обсязі покладені на нього нормативними актами обов`язки щодо забезпечення збереження лісів цілодобово.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, що має на меті встановити обставини кримінального правопорушення та виявити винну особу (осіб), ще триває, кримінальне провадження не закінчене, а особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена. Натомість, лісові господарства несуть відповідальність, лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки або у разі допущення ними порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

Звертав увагу, що долучений до позовної заяви протокол огляду та розрахунки розміру завданої шкоди не є актами органу державного нагляду (контролю), складеним за результатами здійснення безпосередньо Держекоінспекцією як спеціально уповноваженим та контролюючим органом у сфері природоохоронного законодавства планового або позапланового заходу з перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в порядку і за формою, передбаченими вказаним законом. При цьому, орган місцевого самоврядування (у даному випадку Демидівська селищна рада) не звертався до Державної екологічної інспекції Поліського округу про проведення такої позапланової перевірки, внаслідок чого, належним чином не складено акт органу державного нагляду (контролю).

Натомість, з долученого прокурором висновку судової інженерно - екологічної експертизи від 08.10.2025 вбачається, що цей висновок підготовлено на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Гулича Н.В у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024181160000219 від 02.07.2024.

Отже, висновок судової інженерно - екологічної експертизи на даних якого базується розмір позовних вимог, підготовлений не на замовлення учасника справи. Проведення судової інженерно - екологічної експертизи відбувалося виключно на підставі матеріалів вказаного кримінального провадження, наданих правоохоронним органом, без здійснення натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі позивачів до відповідача, як постійного лісокористувача, про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом незаконної порубки дерев.

Звертаючись із позовом прокурор визначив позивачів - Демидівську селищну раду, як особу, яка не отримала відшкодування шкоди до місцевого бюджету та Державну екологічну інспекцію Поліського округу, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні контрольні функції щодо охорони та використання природних ресурсів.

Водночас, скаржник не оскаржує рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 918/51/26 з підстав недотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 918/51/26 в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, а також природні ресурси - як залучені до господарського обігу, так і ті, що на відповідний час не використовуються в економіці (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За приписами ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється на умовах постійного або тимчасового користування. Ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства надаються у постійне користування без встановлення строку спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, а також іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено відповідні лісогосподарські підрозділи.

Частиною другою ст. 19 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист і відтворення лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, а також здійснювати інші заходи відповідно до законодавства на засадах сталого розвитку.

Згідно зі ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, а також захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органи місцевого самоврядування, власників лісів та постійних лісокористувачів.

Відповідно до ст. 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж і незаконних рубок, а також захист лісів від шкідників, хвороб та пошкоджень внаслідок антропогенного чи іншого шкідливого впливу.

Статтями 105, 107 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, а також у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення природоохоронного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок такого порушення, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України. При цьому шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, підлягає компенсації у повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Зокрема, варто також зауважити, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, та які не мають прямого причинно - наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач, як постійний лісокористувач, згідно зі ст. 89 Лісового кодексу України, зобов`язаний забезпечувати належну охорону та захист лісових насаджень.

Зокрема, встановлено, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють незаконну рубку дерев, а й постійні лісокористувачі, до яких належить апелянт.

Вина таких користувачів проявляється у протиправній бездіяльності, тобто у невжитті належних управлінських, організаційно-розпорядчих та господарських заходів з метою забезпечення охорони та збереження лісу на підвідомчих ділянках.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

Аналогічні висновки при розгляді даної категорії справ містяться і у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.08.2018 справа № 917/1261/17, від 20.09.2018 справа № 909/495/17, від 07.06.2019 справа № 914/1960/17.

Оскільки скаржник, як постійний лісокористувач, не забезпечив належного збереження лісу, це призвело до незаконної порубки дерев третіми особами.

Колегія суддів апеляційної інстанції також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.03.2024 у справі № 908/65/23, у якому вказано, що невстановлення безпосередніх порушників у акті не спростовує висновків судів про незабезпечення постійним лісокористувачем охорони лісу, і відсутність встановлених осіб, які здійснили незаконну рубку, не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати завдану шкоду державі.

Суд вважає за необхідне наголосити, що не має значення, хто безпосередньо здійснив незаконну порубку дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування апелянту. Визначальним у даному випадку є факт порушення постійним лісокористувачем своїх обов`язків щодо організації охорони та захисту лісових насаджень

Посилання апелянта на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024181160000219 триває, кримінальне провадження не закінчене, а особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена, суд апеляційної інстанції відхиляє, позаяк наявність або відсутність кримінальної відповідальності третіх осіб не впливає на встановлений причинний зв`язок між бездіяльністю постійного лісокористувача та завданою шкодою.

Земельна ділянка, на якій здійснено незаконну порубку дерев належить ДСГП "Ліси України" на праві постійного користування. Незаконна вирубка дерев у здійснена на території Дублянського лісництва філії "Дубенське лісове господарство".

Отже, відповідно до норм вищевказаного законодавства та положення статей 105, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суд виснував, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев, а саме 28-ми дерев.

Відтак, з установлених у справі обставин вбачається, що наявні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення. Зокрема, встановлено протиправну поведінку відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території; факт заподіяння шкоди, розмір якої визначений відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджений належними доказами; а також причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою, оскільки незаконна порубка дерев стала наслідком невиконання відповідачем обов`язку щодо вжиття заходів із охорони лісу. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що наявні правові підстави для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Cуд підкреслює, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права, зокрема, статей 19, 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, наведені Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постановах від 15.02.2018 справа № 927/1096/16, від 20.02.2020 справа № 920/1106/17, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20

Оскільки організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень покладається на постійних лісокористувачів, то порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або компенсувати завдані збитки у повному обсязі, при цьому розмір таких збитків визначається виходячи з реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Розмір шкоди, заподіяної лісу, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо - заповідний фонд".

Як установлено судом першої інстанції, сума збитків визначена на підставі розрахунку, складеного філією "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України".

Згідно із висновком експерта за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від 08.10.2025 № 3666-Е, загальний розмір шкоди, заподіяної Дублянському лісництву, внаслідок незаконної порубки вищевказаних сухостійних дерев в розмірі 402 948,43 грн підтверджується.

Відтак, матеріали справи містять необхідні відомості для встановлення дійсного розміру шкоди, за результатами чого суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства.

Водночас відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений розмір шкоди.

Місцевий господарський суд вірно відмітив, що розміри пнів дерев наведені самим же відповідачем у заяві про вчинення злочину та актах огляду місця вчинення правопорушення, в яких здійснено розрахунок розміру шкоди, який в свою чергу відповідає розрахунку, наведеному в експертному дослідженні.

Окрім того, як слідує з протоколу огляду місця події, для здійснення замірів пнів було залучено до проведення огляду місця події спеціаліста із державної екологічної інспекції Поліського округу старшого інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Семенюка Олега Миколайовича, а також провідного інженера з охорони і захисту лісів Боняка Юрія Михайловича, представника філії "Поліський лісовий офіс" .

Відповідно до вимог частини 1 статті 74 ГПК Ураїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У статті 79 ГПК України зазначається, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який розглядає справу, і втручання суду вищої інстанції в таку оцінку можливе лише у випадку, якщо встановлено істотні порушення норм процесуального права або якщо висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Водночас саме по собі незадоволення сторони результатами оцінки доказів або незгода з висновками суду не може свідчити про їх недослідження чи про вибірковість у їх оцінці.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази, встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та навів у рішенні мотиви, з яких виходив, дійшовши відповідних правових висновків.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявні матеріали справи свідчать про факт незаконної порубки дерев та заподіяння шкоди підтверджується сукупністю доказів.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 918/51/26 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

За результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 918/51/26 витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 07 квітня 2026 року у справі № 918/51/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу № 918/51/26 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "23" червня 2026 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Розізнана І.В.