Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №711/7576/24 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7576/24

Номер провадження2-др/711/50/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі представника позивача Гарбазея Д.О., представника відповідача Яременка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яременка В.А. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Гарбазей Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, зустрічним позовом адвоката Яременко Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири, яка є особистою власністю майна, набутого під час сумісного сімейного проживання,-

встановив:

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.05.2026 року відмовлено в задоволенні первісного позову адвоката Гарбазей Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири, яка є особистою власністю майна, набутого під час сумісного сімейного проживання.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6002 грн. судових витрат.

15.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з наданням правничої допомоги.

Заява обгрунтована тим, що при ухваленні судового рішення у справі судом не було вирішене питання про стягнення витрат за надання правничої допомоги

Згідно розрахунку витрат на правничу у допомогу Замовник : ОСОБА_1 та Виконавець Адвокат Яременко Володимир Анатолійович погодили розмір витрат на правничу допомогу при розгляді Придніпровським районним судом м. Черкаси цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартири по АДРЕСА_1 №711/7576/24 до стадії прийняття рішення по суті спору судом першої інстанції у фіксованій сумі в розмірі 10 000 грн.

Додатково сторонами погоджено наступний порядок сплати витрат на правничу допомогу: витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. сплачуються авансовим платежем в 3-х денний термін з дня підписання сторонами даного розрахунку витрат, інші 5 000 грн сплачуються до вступу рішення суду першої інстанції в законну силу.

Позивачем за зустрічним позовом понесені вищевказані витрати на правничу допомогу, що підтверджується відповідними банківськими документами, які додаються.

До закінчення судових дебатів у справі представник позивача за зустрічним позовом зробив заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 витрати на надання правничої допомоги в сумі 10 000 грн.

03.06.2026 року до суду надійшло заперечення представника ОСОБА_2 адвоката Гарбазей Д.О. в якому він просить відмовити у стягненні витрат на надання правничої правової допомоги.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Яременко В.А. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив її задовільнити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Гарбазей Д.О. заперечував проти задоволення заяви

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 134 ЦПК України передбачено обов`язок сторін попередньо визначити суми судових витрат. Зокрема, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша цієї статті).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга цієї статті).

Так, у зустрічній позовній заяві представник відповідача вказує на те, що попередній/орієнтовний розмір судових витрат складається із витрат по сплаті судового збору в сумі 6002,50 грн., 600 грн. за проведення експертного дослідження та витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Так, на підтвердження понесених судових витрат до зустрічної позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги серії СА №1101115, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір-доручення №10/24 від 14.10.2024 року, який укладений між адвокатом Яременко В.А. та клієнтом ОСОБА_1 .

Згідно умов цього договору, адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси замовника та надати давнину допомогу за його дорученнями.

Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси замовника та надати давнину допомогу в судах усіх юрисдикцій та всіх інстанцій, правоохоронних та контролюючих органах, органах Державної виконавчої служби з правами наданими стороні стягувача (боржника), підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, а також у правовідносинах з третіми особами, що виникли або можуть виникнути приводу виконання предмету договору.

Клієнт зобов`язаний надавати адвокату необхідні для ведення справи документи, інформацію, а також сприяти виконанню замовником його обов`язків.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін відповідно до обсягу робіт, які необхідні для виконання доручень клієнта та оформлюється окремим документом (розрахунком витрат, актом виконаних робіт, тощо).

Як вбачається з розрахунку витрат на правничу допомогу, який складений 23.10.2024 року Письмак Т.В. та Яременко В.А. погодили розмір витрат на правничу допомогу при розгляді Придніпровським районним судом м. Черкаси цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на /г частину квартири по АДРЕСА_1 №711/7576/24 до стадії прийняття рішення по суті спору судом першої інстанції у фіксованій сумі в розмірі 10 000 грн.

Додаткові умови: витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. сплачуються авансовим платежем в 3-х денний термін з дня підписання сторонами даного розрахунку витрат, інші 5 000 грн сплачуються до вступу рішення суду першої інстанції в законну силу.

Також, до заяви про ухвалення додаткового рішення додано акт прийому передачі виконаних робіт від 14.05.2024 року.

Згідно вказаного акту адвокат Яременко Володимир Анатолійович, з однієї сторони («Виконавець»), та ОСОБА_1 , («3амовник») в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_3 склали даний акт про наступне:

«Виконавець» надав, а «Замовник» прийняв юридичні послуги при підготовці процесуальних документів та представництві інтересів замовника при розгляді Придніпровським районним судом м. Черкаси цивільної справи №711/7576/24 до стадії прийняття рішення судом першої інстанції. За наслідками розгляду справи прийняте судове рішення на користь замовника - ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд вважає що вказаний акт містить описку щодо дати його складання -14.05.2024, але рішення було ухвалене судом 07.05.2016 року, а тому вірною є дата 14.5.2026 року.

Суд звертає увагу на те, що вказані документи від імені ОСОБА_1 підписані ОСОБА_3 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23.07.2024 року.

Згідно вказаної довіреності Письмак Т.В. цією довіреністю уповноважує Демиденка П.В. бути її представником у відповідних органах нотаріату з питань оформлення на її ім`я свідоцтва про право власності на частку у спільному майці подружжя на квартиру АДРЕСА_1 та була придбана в період перебування у зареєстрованому шлюбі з її колишнім чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , а після оформлення права власності продати за ціною та на умовах на розсуд представника.

Для цього надає представнику право представляти її інтереси в органах нотаріату, органах державної реєстрації, інших організаціях, зокрема у відповідному підприємстві технічної інвентаризації, органах державної реєстрації, центрах надання адміністративних послуг, управлінні юстиції, відповідному управлінні Держтеокадастру, відділі земельних ресурсів, банківських установах, підприємствах оцінки тощо, подавати від її імені заяви та інші документи, що стосуються виконання довіреності, розписуватися за неї, здійснювати необхідні розрахунки, одержати свідоцтва про право на спадщину, зареєструвати успадковане нею майно чи право на нього у відповідних органах, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито (плату), а також виконувати всі дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень;

одержувати всі-необхідні для укладення договору купівлі-продажу довідки та інші документи, в тому числі щодо повного розрахунку за продане майно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, розписуватись за неї, в тому числі підписати договір купівлі- продажу, отримати належні їй гроші за продану нерухомість, одержувати дублікати документів, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито (плату), а також виконувати всі дії та формальності, пов`язані із цією довіреністю;

вести від її імені справи в усіх судових органах з усіма правами, наданими законом заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі з правом закінчення справи мировою угодою, визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, зміни предмету та підстав позову, оскарження рішень та ухвал суду, пред`явлення виконавчого листа до стягнення, подання та отримання усіх необхідних документів.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд звертає увагу на те, що довірена особа Демиденко П.І. не приймав участь у розгляді справи, оскільки він не є професійним адвокатом, а розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження

Разом з тим, до заяви про ухвалення додаткового рішення додано квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3964666142.1 від 23.10.2024 року та # 1.84444779.1 від 17.01.2025 року, з яких вбачається, що Демиденком П.В. на рахунок адвоката було сплачено в загальній сумі 10 000 грн.

Довіреність від 23.07.2024 року не уповноважує Демиденка П.В. здійснювати оплату витрат на правову допомогу Яременку В. А. Така довіреність уповноважує здійснювати розрахунки в частині оплат щодо оформлення права власності, а не оплату послуг адвоката у судових справах.

Договір про надання правової допомоги від 14.10.2024 №10/14 не містить інформації, яку саме правову допомогу, у якому питанні, та у якій справі адвокат Яременко В.А. надає ОСОБА_1 і чи охоплює вказаний договір розгляд справи № 711/7576/24 та представництво у вказаному спорі.

Крім того слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Разом з тим стороною відповідача за первинним позовом, на користь якої ухвалене судове рішення взагалі не подано детального опису виконаних адвокатом робіт та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) що позбавляє сторону позивача за первісним позовом можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги представника відповідача за первісним позовом про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Керуючись статями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 270, 273, ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволені вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрат пов`язаних з наданням правничої – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик