Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №554/100/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/100/26

Провадження № 2/552/2355/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді – Турченко Т.В.,

При секретарі – Дмитриченковій Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Позов обґрунтовуючи тим, що рішенням Октябрского районного суду м. Полтави від 06.04.2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 25.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач рішення суду не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по виплаті аліментів за період з 25.01.2022 року по 12.11.2025 року в розмірі 170856,75 грн. Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 170856,75 грн. по виконавчому провадженню № 73954545.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 13.02.2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів передано за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач не надав до суду відзиву на позов.

27.05.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 217201 грн.

27.05.2025 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, встановлені рішенням суду обставини у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням рішенням Октябрского районного суду м. Полтави від 06.04.2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 25.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання вказаного рішення позивачем отримано виконавчий лист №554/632/22, виданий 21.12.2023 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 25.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою державного виконавця №73954545, накладено штраф на ОСОБА_2 за не виконання вказаного виконавчого листа.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним державним виконавцем Шкурупієм О.Ю. заборгованість по сплаті аліментів за вказаним виконавчим листом за період з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року складає 217201 грн. З розрахунку також вбачається, що ОСОБА_2 не внесено жодного платежу по сплаті аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трирічного віку.

На час ухвалення цього рішення, суду не надано відомостей про оспорювання стягувачем або боржником вказаного розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18):

Відповідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правовою позицією Верховної Суду України, викладеній у справі № 6-1477цс15 роз`яснено, що: «Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, за який не сплачено аліменти.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, розмір неустойки (пені) за несплату аліментів за період з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року складає 217201 грн.

В той час, згідно ст. 196 СК України, стягненню підлягає розмір неустойки (пені), який становить не більше 100 відсотків заборгованості, тому, у даному випадку, суд вважає обгрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача розміру пені, який дорівнює сумі заборгованості зі сплати аліментів з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року, а саме в розмірі 217201грн.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З позовами про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам, про розстрочення/відстрочення сплати заборгованості по аліментам, згідно вимог ст. 197 СК України, відповідач до суду не звертався.

Згідно із розрахунком заборгованості, виконаним державним виконавцем, за період з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року року відповідачем не внесено жодного платежу на сплату аліментів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання доньки виникла внаслідок його вини і неналежного виконання ним своїх обов"язків, покладених на нього судовими рішеннями.

Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача в дохід держави у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст,263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) по заборгованості по сплаті аліментів на доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виникла з 01.01.2022 року по 01.05.2025 року, в розмірі 217201грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення виготовлено 23.06.2026 року.

Головуючий Т.В.Турченко