Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №552/3768/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3768/26

Провадження № 2/552/2722/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі- Дмитриченковій Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,-

В С Т А Н О В И В:

06.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 22.11.2003 року. Від даного шлюбу мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрати поваги один до одного та почуття любові. На даний час сторони припинили будь-які відносини. Подальше спільне життя вважає неможливим, на розірванні шлюбу наполягає, просить позов задовольнити, шлюб розірвати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2026 року відкрито провадженні у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.11.2003 року.

Від шлюбу мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб.

Сторони не підтримують сімейні та подружні стосунки, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе, таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім`ю на майбутнє неможливо, а подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 104, 105,110 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 22 листопада 2003 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,відділом реєстрації актів громадянського стану Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 54 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_6 , жінки - ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 22.06.2026 року.

Головуючий Т.В.Турченко