Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №375/1449/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Суд: Рокитнянський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №375/1449/26

Суддя: Смик М. М.

Справа № 375/1449/26

Провадження № 3/375/775/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М. М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 та проживає у квартирі АДРЕСА_2 , за частиною 1 статті 51 КУпАП

за участі ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВАД № 974958 від 18 червня 2026 року – 31 травня 2026 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в магазині «Фора», що розташований на вул. Травневій, 11 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, здійснив дрібне викрадення продуктів харчування, а саме фініки сушені «Зірковий вибір» в кількості 1 шт, вартістю 48,90 грн (сорок вісім гривень дев`яносто копійок).

В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу серії ВАД № 974958 від 18 червня 2026 року приєднано:

- рапорт поліцейського офіцера громади відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Василенка В.Ю. від 18 червня 2026 року;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12 червня 2026 року;

- акт списання товару № 206887 від 17 червня 2026 року;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року;

- чек з магазину «Фора» від 31 травня 2026 року;

- копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- копія РНОКПП ОСОБА_1 ;

- відеозаписи з камер відеоспостереження (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання.

Частиною 1 статті 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував обставини зазначені у протоколі, вину не визнав; додатково пояснив, що дійсно взяв коробку з фініками з полиці магазину, проте, обираючи в магазині інші продукти харчування передумав брати фініки.

Уважно дослідивши наявні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд (суддя) дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) (частина 1 статті 9 КУпАП) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту статті 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 251 КУпАП).

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП є умисел.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

З відеозаписів, представлених суду, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перебував у магазині «Фора», де оглядав різну товарну продукцію.

Проаналізувавши матеріали справи, ретельно дослідивши відеозапис, суд (суддя) зазначає, що досліджений відеозапис не підтверджує ту обставини, що ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення продуктів харчування, а саме фініки сушені «Зірковий вибір» в кількості 1 шт, вартістю 48,90 грн

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності оцінено як правдиві, тоді як матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного дрібного викрадення чужого майна, які б доводили його вину із застосуванням принципу доказування поза розумним сумнівом.

Аналіз поведінки особи, щирість, виваженість, рівновага, стриманість, впевненість, ввічливість, наявність коштів для оплати товару сприймаються як додаткові фактори, які доводять відсутність умислу на таємне викрадення товару у поєднанні з поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виявлені у ході судового розгляду сумніви тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 51 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку неможливістю встановлення складу адміністративного правопорушення на підставі тих документів, які надійшли до суду та констатацію відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 23, 51, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 51 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина СМИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua