Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №373/1494/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1494/26

Провадження № 2/373/1439/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю секретаря судових засідань Бутович Я.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу №373/1494/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позиції сторін.

ОСОБА_1 28.04.2026 звернулась до суду із позовом про стягнення на свою користь з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від доходу платника аліментів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду на період його навчання, але не довше аніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Посилається на те, що з 27.07.2007 по 23.10.2012 позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем. Даний шлюб був розірваний на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12.10.2012 у справі №1019/2205/12.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 (на день подачі позову повних 18 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.12.2007.

30.05.2018 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області був виданий судовий наказ №373/818/18 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача. На підставі судового наказу було відкрите виконавче провадження №56839756.

05.12.2026 дане провадження було завершене у зв?язку з досягненням сином повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що з вересня 2025 року ОСОБА_3 зарахований до Національного транспортного університету, проходить навчання за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність» за денною формою здобуття освіти, форма оплати за навчання – за кошти фізичних осіб на підставі Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 11.08.2025 №ІУТП-327-25ПДд, який укладено позивачкою в інтересах сина. Зазначає, що витрати за навчання сина позивач несе одноосібно.

У зв?язку з навчанням на денній формі ОСОБА_3 не має можливості працевлаштуватись та самостійно матеріально себе забезпечувати, а тому потребує допомоги своїх батьків. Оскільки з 05.12.2025 було завершене виконавче провадження про стягнення аліментів у зв`язку з повноліттям, ОСОБА_3 перебуває на утриманні ОСОБА_1 , яка на даний час одноосібно несе витрати по утриманню сина (забезпечення продуктами харчування, одягом, несе витрати за комунальні послуги за місцем його проживання, витрати на навчання тощо).

3 02.03.2026 ОСОБА_3 зареестрований за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку матері позивачки (бабусі ОСОБА_5 ). Однак, фактично, у зв?язку з навчанням у вищому навчальному закладі в м. Києві, він продовжує проживати разом з матір?ю (позивачкою) за місцем її реєстрації. До повноліття ОСОБА_3 був зареєстрований за місцем проживання відповідача але після досягнення повноліття відповідач без відома сина та позивачки виписав його з місця реєстрації в АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що загалом відповідач не підгримує відносин з сином, не спілкується з ним, не цікавиться його життям, навіть не вітав його з 18-річчям.

ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що відповідач проживає окремо від сина, кошти на його утримання після набуття ним повноліття добровільно не надає, але надавати матеріальну допомогу має можливість з огляду на наступні обставини: ОСОБА_2 працездатний, працевлаштований, отримує стабільні доходи, оскільки аліменти до 04.12.2025 приходили позивачці регулярно, нових утриманців після 05.12.2025 у відповідача не з?явилось, до 04.12.2025, у зв?язку зі зміною сімейного стану, вимог про зменшення аліментів він не заявляв. З огляду на викладене відповідач має матеріальну можливість і надалі надавати кошти на утримання свого сина на період його навчання в Національному транспортному університеті. На підставі вищевикладених обставин позивачка вважає, що аліменти необхідно визначити у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача щомісяця.

Також позивачкою зазначено, що 12.03.2025 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та у зв`язку з цим змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

В поданому відзиві відповідач позовні вимоги визнає частково. Просить визначити розмір аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, в межах прожиткового мінімуму в твердій грошовій сумі, а саме - 3 300 грн на період навчання ОСОБА_3 , починаючи з дня подачі даного позову до суду і до закінчення навчання в 2028 році, як це зазначено в Договорі про надання освітньої послуги для підготовки фахівців №УУТП-327-25ПДд від 11.08.2025. Аргументуючи часткове визнання розміру аліментів, відповідач зазначає, що у своєму позові ОСОБА_1 не посилається на стан здоров`я та матеріальне становище дитини, а також не надає доказів на підтвердження цих обставин. Також відповідач зазначає, що позивач хоч і посилається на те, що він є працездатним, працевлаштованим та отримає стабільні доходи, однак не надає суду довідку про стан його здоров`я та з місця роботи. У зв`язку з цим ОСОБА_2 долучає до відзиву Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 20.05.2026. До того ж, відповідач зазначає, що у нього є непрацездатна (пенсіонерка за віком) мати - ОСОБА_9 , 1960 року народження, яка часто хворіє і він надає їй матеріальне утримання (на лікування, на харчування і оплату комунальних послуг). На підтвердження цієї обставини відповідачем долучено до відзиву Акт депутата Переяславської міської ради Оверчук Л.М. №96 від 28.05.2026.

У своїй відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 зазначає, що доводи ОСОБА_2 підлягають відхиленню у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров`я, мусить проходити довготривале лікування, яке було розпочате ще до повноліття останнього, тобто під час дії рішення про стягнення аліментів на його утримання до 18 років, з позовом про стягнення додаткових витрат з відповідача позивачка на той час не зверталася. Після настання повноліття ОСОБА_3 потребує продовження лікування, витрати на яке значно перевищують 3 300 грн, які пропонує відповідач. На підтвердження цього позивачем долучено Виписку з медичної карти стоматологічно хворого/ортодонтичного пацієнта. Окрім лікування ОСОБА_1 вказує на потреби в оплаті за навчання, харчування, одяг. У зв`язку з означеним, вважає необхідним відхилити доводи ОСОБА_2 про визначення аліментів на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 300 грн, як безпідставні. Разом з цим, позивач просить відхилити доводи відповідача про необхідність утримання ним непрацездатної матері, аргументуючи це відсутністю доказів: родинних зв`язків, розміру всіх доходів матері відповідача, надання утримання (сплата комунальних послуг, купівля продуктів та/або ліків. Акт депутата Переяславської міської ради №96 від 28.05.2026 вважає неналежним доказом як родинних відносин, так і факту перебування на утриманні, оскільки його складено зі слів відповідача та під час обстеження за його адресою, а не за адресою проживання матері відповідача чи з її слів, пояснень свідків-сусідів. ОСОБА_1 просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві, позов задовольнити у повному обсязі та розглянути справу у відсутність позивачки.

Зі свого боку ОСОБА_2 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просить та просить суд не враховувати докази подані позивачем у відповіді на відзив, і відхилити аргументи ОСОБА_1 наведені у вказаній відповіді. Відповідач при цьому посилається на недотримання позивачем вимог ст. 83 ЦПК України, а саме не направлення відповідачу копій доказів, які ОСОБА_1 направила до суду. Відповідач звертає увагу на те, що обов`язки батьків щодо утримання дитини є рівними, в той же час позивачем не вказано, в якій мірі вона несе витрати на дитину і не зазначено про розмір її доходів.

Рух справи в суді.

28.04.2026 до суду надійшла позовна заява з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

На виконання вимог ч. 6, ч. 7 ст 187 ЦПК України, судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання відповідача .

04.05.2026 було відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, що відображено в ухвалі суду від 04.05.2026.

18.05.2026 вказана ухвала, копія позовної заяви з додатками та судова повістка про виклик до суду вручені відповідачу.

12.05.2026 позивач ОСОБА_1 направили до суду заяву про проведення засідання за її відсутності, свій позов підтримала та просила задовольнити.

20.05.2026 відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву про відкладення підготовчого засідання для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву

Підготовче засідання, призначене на 20.05.2026 було відкладене до 09.06.2026.

01.06.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

09.06.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

11.06.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача.

19.06.2026 судом отримано заперечення на відповідь на відзив з боку відповідача.

В судове засідання 20.06.2026 позивач не прибула, у відповіді на відзив просила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_10 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, при ухваленні рішення просив врахувати позицію викладену у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З письмових доказів, наданих сторонами, встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_11 народився син – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 12.12.2007 (а.с.12).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 20123 року, шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11).

Як вбачається з листа Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018, згідно судового наказу №373/818/18 від 30.05.2018, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти в розмірі частини доходу щомісячно на користь ОСОБА_11 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття починаючи з 11.05.2018. На підставі цього відкрите виконавче провадження №56839756 від 30.05.2018. (а.с.13)

ОСОБА_11 12.03.2025 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджено копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Директором ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» О.А. Клименко та майстром ОСОБА_12 складно довідку у якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).

З копії договору №ІУТП-327-25ПДд від 11.08.2025 вбачається, що вартість освітніх послуг за навчальний рік становить 30 000 гривень, замовник вносить оплату щосеместрово. Договір укладено між ректором Національного транспортного університету і ОСОБА_1 . Договір діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором (а.с.18-21).

З платіжної інструкції, виданої АТ «А-БАНК», вбачається: 2026-01-28 ОСОБА_1 здійснила платіж у сумі 15000.00 грн; одержувач: Київський національний транспортний університет; призначення платежу: «Оплата за денне навчання ОСОБА_3 , курс 1, група, згідно договору ІУТП-327-25ПДд від 11.08.2025» (а.с. 16).

Згідно з довідки №53/25 від 05.08.2025, виданої ОСОБА_3 , він є студентом 1 курсу денної форми навчання спеціальності К9 «Правоохоронна діяльність», ОС «Бакалавр» Національного транспортного університету. (а.с.14).

До свого відзиву відповідач долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків сформованої від 20.05.2026 щодо ОСОБА_2 за період з січня 2026 року по березень 2026 року, з яких вбачається, що джерелом отримання доходів є ДСУ «ГОЛОВНЕ БЮРО СМЕ МОЗ УКРАЇНИ», назва ознаки доходу - заробітна плата, сума нарахованого доходу за січень 2026 року: 32 630.63 грн, за лютий 2026 року: 32 630.63 грн, за березень 2026 року: 34 630.63 грн (а.с.39-40).

Разом з цим, ОСОБА_2 долучив Акт № 96, який складено 28.05.2025 депутатом Переяславської міської ради Лідією Оверчук при обстежені умов проживання ОСОБА_2 . В даному Акті серед іншого зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 разом із дружиною – ОСОБА_13 . У ОСОБА_2 є мама – ОСОБА_9 , 1960 року народження, пенсіонерка, проживає окремо, але син – ОСОБА_2 постійно піклується про неї, допомагає фінансово, так як у мами мала пенсія. (а.с. 41).

Разом з цим суд відхиляє доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатна (пенсіонерка за віком) мати - ОСОБА_9 , 1960 року народження, яка часто хворіє і він надає їй матеріальне утримання (на лікування, на харчування і оплату комунальних послуг), що є підставою для зменшення його витрат на утримання дитини з наступних підстав. Критично оцінивши Акт № 96, який складено 28.05.2025 депутатом Переяславської міської ради Лідією Оверчук при обстежені умов проживання ОСОБА_2 , у якому серед іншого зазначено, що у ОСОБА_2 є мама - ОСОБА_9 , 1960 року народження, пенсіонерка, яка проживає окремо, але син - ОСОБА_2 постійно піклується про неї, допомагає фінансово, так як у мами мала пенсія. Суд зазначає, що жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано. Зі змісту Акту неможливо встановити матеріальний стан матері ОСОБА_2 , а також фактичні суми витрат, які відповідач здійснює на утримання останньої.

Отже судом не береться до уваги, як доказ, Акт № 96, який складено 28.05.2025 депутатом Переяславської міської ради Лідією Оверчук, в силу його недостатності на недостовірності.

Щодо Виписки з медичної карти стоматологічного хворого/ортодонтичного пацієнта від 10.06.2026, доданої до відповіді на відзив, суд зазначає, що на підставі п.8 ч.1 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Позивач не ставить перед судом питання про поновлення строку подання доказів та не аргументує неможливість їх подання разом із позовом. Крім цього, в силу п. 9 ч. 83 ЦПК України, Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що вказана Виписка, стосується додаткових витрат на дитину, питання стягнення яких вирішуються відповідно до ч.1 ст. 185 СК України, та в даному випадку не є предметом позову, з яким до суду звернулася ОСОБА_1 .

Таким чином, Виписка з медичної карти стоматологічного хворого/ортодонтичного пацієнта від 10.06.2026 не береться судом до уваги, у зв`язку із неналежністю доказу до предмету доказування та порушення позивачем вимог ст. 83 ЦПК України при поданні цього доказу.

Норми права застосовані судом.

В силу вимог ст. 198, ч.2 ст. 200 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з вимогами ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних соловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, та отримує систематичний дохід, що ним не заперечується.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові №6-186ц14 від 24.12.2014, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199,200,201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження».

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Висновки суду.

Суд вважає, що позивачем доведена та обставина, що ОСОБА_3 - студент 1 курсу денної форми навчання спеціальності К9 «Правоохоронна діяльність», ОС «Бакалавр» Національного транспортного університету.

Навчання є оплатним, що вбачається із Договору №ІУТП-327-25ПДд від 11.08.2025 (15 000 гривень за навчальний семестр).

Форма навчання є очною (денною), що унеможливлює на даний час працевлаштування ОСОБА_3 , у зв`язку із чим він потребує матеріальної допомоги батьків.

Тобто, право повнолітнього сина на матеріальну допомогу з боку працездатних батьків, в даній ситуації безумовно підтверджено.

Вирішуючи питання про розмір такої допомоги, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не обґрунтований той розмір аліментів, які вона просить стягувати з відповідача.

Відповідачем, з свого боку, вказано про матеріальне навантаження, як сина, на утриманні якого перебуває непрацездатна мати, яка має скрутний матеріальний стан, однак всупереч ст. 81 ЦПК України, також не надано суду довідки про її доходи та будь-якої конкретної інформації про ті витрати на матір, які він несе, забезпечуючи її необхідним для харчування, лікування та оплати комунальних послуг.

Визначаючи розмір аліментів суд зазначає наступне.

Утримання дитини на належному рівні, законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Вартість навчання ОСОБА_3 за договором складає 30 000 гривень за навчальний рік (15000 за семестр Х 2 семестри, які оплачуються за Договором із граничними датами до 25 серпня та до 25 січня).

Щодо вартості підручників, вартості проїзду до навчального закладу, то жодної конкретної інформації про це в позові не зазначено. Жодних доказів на підтвердження таких витрат, до позовної заяви не додано.

Стосовно проживання за місцем знаходження навчання, то згідно із довідкою, виданою ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер», що складена директором О.А. Клименко та майстром Л.М.Коваль - ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_3 .

За переконанням суду, аліменти в розмір 2 000 грн на місяць (24000 гривень на рік), є необхідними для забезпечення належного утримання спільної дитини та буде відповідати участі батька у сплаті за навчання дитини та необхідності понесення ним витрат на проїзд до місця навчання, а також придбанні підручників та канцелярських товарів в разі необхідності.

Однак, у своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає частково, що є правом особи, відповідно до ст. 206 ЦПК України. Просить визначити розмір аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, в межах прожиткового мінімуму в твердій грошовій сумі, а саме - 3 300 грн на період навчання ОСОБА_3 , починаючи з дня подачі даного позову до суду і до закінчення навчання в 2028 році

Отже, розмір аліментів на користь повнолітнього сина в розмірі 3 300 грн, на які погодився відповідач у відзиві на позов, є достатніми для забезпечення належного утримання спільної дитини та буде відповідати участі батька у сплаті за навчання дитини та необхідності понесення нею витрат на проїзд до місця навчання, а також придбанні підручників та канцелярських товарів в разі необхідності.

Таке рішення забезпечить необхідний баланс між обов`язком відповідача по відношенню до позивача та матеріальним становищем платника аліментів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В силу ч.6 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 182, 198, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 211, 141, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 3 300 (три тисячі триста) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 28 квітня 2026 року до закінчення навчання в Національному транспортному університеті, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Опанасюк