Суд: Малинський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №283/1323/26
Суддя: Тимошенко А. О.
Справа № 283/1323/26
Провадження №1-кп/283/268/2026
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
17 червня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.05.2026 року за № 12026065510000055, по обвинуваченню:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки м. Малин Малинського району Житомирської області, жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженої, несудимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
05.05.2026 року близько 21 години ОСОБА_2 перебувала поблизу будинку № 52 по вулиці Вересковій в місті Малині Коростенського району Житомирської області, де під час словесного конфлікту на ґрунті тривалих неприязних відносин у неї виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дії, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої та свідомо бажаючи їх настання, підійшла до ОСОБА_3 , правою рукою схопила її за волосся та шию і зі значною силою вдарила об металеві ворота.
В подальшому ОСОБА_2 правою рукою схопила ОСОБА_3 за волосся та потягнула до себе. Від цього потерпіла втратила рівновагу та впала на землю, а ОСОБА_2 стала волочити ОСОБА_3 по грунтовій дорозі.
Таким чином ОСОБА_2 спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді саден шиї, кінцівок та тулубу, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, на підставі статті 302 Кримінального процесуального кодексу України.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 від 28 травня 2026 року, у якій вона, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , беззастережно визнала свою винуватість у заподіянні легких тілесних ушкоджень, погодилась з обставинами кримінального проступку, встановленими під час досудового розслідування, була належним чином ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження.
Потерпіла ОСОБА_3 також підписала заяву від 28 травня 2026 року, в якій підтвердила свою згоду з обставинами кримінального проступку, встановленими під час досудового розслідування. Вона була ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження.
Судом досліджено докази, подані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 :
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення 14 травня 2026 року відомостей про кримінальне правопорушення № 12026065510000055 за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України;
- заява потерпілої ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за спричинення потерпілій тілесних ушкоджень;
- протокол прийняття заяви потерпілої ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень;
- протокол огляду місця події від 21.05.2026 року згідно якого була оглянута ділянка місцевості поблизу будинку № 52 про вулиці Вересковій в місті Малині Коростенського району Житомирської області, на якій ОСОБА_2 заподіяла ОСОБА_3 тілесні ушкодження;
- висновок експерта з судово-медичної експертизи № 119 від 27.05.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді саден кінцівок, тулубу та шиї. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії твердих тупих предметів;
- протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 від 21.05.2026 року, під час якого потерпіла розповіла та показала, як ОСОБА_2 05.05.2026 року близько 21 години поблизу будинку АДРЕСА_2 правою рукою схопила її за волосся та шию і зі значною силою вдарила об металеві ворота.
В подальшому ОСОБА_2 правою рукою схопила ОСОБА_3 за волосся та потягнула до себе. Від цього потерпіла втратила рівновагу та впала на землю, а ОСОБА_2 стала волочити ОСОБА_3 по грунтовій дорозі;
- висновок експерта з судово-медичної експертизи № 120 від 27.05.2026 року відповідно до якого покази потерпілої ОСОБА_3 , які дані нею під час проведення слідчого експерименту, відповідають механізму спричинення їй тілесних ушкоджень;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 21.05.2026 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 21.05.2026 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2026 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.05.2026 року;
- повідомлення про підозру від 28.05.2026 року;
- протокол допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 28.05.2026 року.
Досліджені докази підтверджують встановлені судом обставини кримінального правопорушення. Оцінюючи в даному кримінальному провадженні кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 в заподіянні ОСОБА_3 умисних легких тілесних ушкоджень повністю доведена, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
Крім того, судом досліджено характеризуючі матеріали на обвинувачену ОСОБА_2 , а саме:
- вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_2 не судима;
- характеристика за місцем проживання, відповідно до якої ОСОБА_2 характеризується позитивно.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесено до кримінальних проступків, суспільну небезпеку скоєного правопорушення, а також дані, що характеризують особу обвинуваченої та її ставлення до вчиненого.
Обставинами, які відповідно до положень статті 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до положень статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Враховуючи, що покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для запобігання скоєнню нових правопорушень, суд, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченої, відсутність обтяжуючих обставин, вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у межах санкції частини 1 статті 125 КК України у виді штрафу.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статі 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_2 зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази:
- DVD-R диск з відеозаписом – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням вимог, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua