Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №163/2461/25 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2461/25

Провадження № 1-кп/163/87/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження №12025035560000169 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Любомль Волинської області, проживаючої по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, середньої-спеціальної освіти, одруженої, перебуваючої у відпустці з догляду за дитиною, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , 19 липня 2025 року, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, всупереч встановленого законодавством порядку офіційного отримання посвідчення водія, яке надає право на керування транспортними засобами, з метою керування транспортними засобами категорії «В», у месенджері «Фейсбук» вступила в змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовилась про виготовлення на її ім?я посвідчення водія.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення іншого офіційного документу, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказане посвідчення водія буде підробленим, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на час досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підробленого посвідчення та суму винагороди, безпосередньо виконала об`єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов' заного із підробленням посвідчення, а саме використовуючи месенджер «Фейсбук» надала (повідомила) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої персональні дані та фото паспорта громадянина України, виданого на її ім?я, для подальшого їх використання під час виготовлення підробленого посвідчення водія.

В подальшому, невстановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 у невстановлених часі та місці, використовуючи бланк документу, який схожий на посвідчення водія, та не відповідає зразку, який перебуває в офіційному обігу на території України, за допомогою знакодрукуючого пристрою (пристроїв) термосублімаційним способом друку виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яке внесла неправдиві відомості, а саме відмітку про дозвіл на керування транспортних засобів категорії «В», відомості про орган, який видав посвідчення, а саме ТСЦ 8042, дату видачі - 23 липня 2025 року.

В подальшому, 08.08.2025 о 08 год 35 хв невстановлена особа, перебуваючи у відділенні №14 ТОВ «Нова Пошта» по вул. Вокзальна, 10, м. Житомир, Житомирської області відповідно до товаро-транспортної накладної №20451221286794, зазначивши анкетні дані особи « ОСОБА_6 , м.т. НОМЕР_2 » та суму зворотної доставки в сумі 20 000 грн, здійснила відправлення вищевказаного підробленого посвідчення водія, яку ОСОБА_4 09.08.2025 о 16 год 00 хв отримала у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Прикордонників, 4, с. Старовойтове, Ковельського району, Волинської області, сплативши за неї грошові кошти у сумі 20 000 грн.

Вищевказані дії, як ОСОБА_4 , так і невстановленої досудовим розслідуванням особи охоплені спільним умислом спрямованим на виготовлення підробленого посвідчення з метою подальшого його використання підроблювачем - ОСОБА_4 та надали їй право на використання згаданого посвідчення як офіційного, тобто такого, що має усі необхідні реквізити та юридично значущий характер та дають особі, котра всупереч встановленого законодавством порядку офіційного отримання посвідчення водія, яке надає право на керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ від 08 травня 1993 року N?340 із наступними змінами «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», керувати транспортними засобами категорії «В».

Таким чином, ОСОБА_4 підробила посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків з метою його використання підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України

Крім цього, ОСОБА_4 , 10 вересня 2025 року близько 13 год 51 хв, керуючи транспортним засобом марки «Reno Megan», номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Прикордонників в с. Римачі Ковельського району Волинської області, на вимогу інспектора поліції пред?явити документи відповідно до вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху, достовірно знаючи, що посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноваженим органом не видавалося, достовірно знаючи, що дане посвідчення водія є підробленим, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, пред`явила та передала його поліцейському для перевірки, тобто використала завідомо підроблений офіційний документ.

Таким чином, ОСОБА_4 використала завідомо підроблений документ, тобто вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувачена в судовому засіданні заявила, що не оспорює і визнає доведеними час, місце, спосіб, мотив вчинення нею кримінальних правопорушень та фактичні обставини обвинувачення, а її показання відповідають змісту обвинувального акта. Показала ті ж фактичні обставини за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, переконавшись у добровільності позицій учасників, після роз`яснення позбавлення можливості оскарження обставин, що не будуть досліджуватись, за згодою сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов`язків, з метою його використання підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер і тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому.

Факт щирого каяття у вчиненому злочині та проступку знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила поведінка обвинуваченої та визнання вини за інкримінованими кримінальними правопорушеннями.

Обставин, що обтяжують покарання, не інкриміновано та судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що по справі встановлено сукупність пом`якшуючих обставин, які, на думку суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину. Суд також враховує те, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, є багатодітною матір`ю. Те, що обвинувачена в присутності учасників судового розгляду виявила щире розкаяння у вчиненому, засудила свої дії, переконує в тому, що вона має достатньо внутрішніх сил для виправлення і для такого виправлення немає необхідності в її ув`язненні.

Санкція ч. 3 ст. 358 КК України визначає два види альтернативних покарань - обмеження та позбавлення волі.

Позбавлення волі є занадто суворим покаранням і неспівмірним до особи обвинуваченої та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Обмеження волі є незастосовним до обвинуваченої, так як вона має трьох дітей до чотирнадцяти років.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.358 КК України слід призначити на підставі ч.1 ст.69 КК України більш м`якого виду, ніж передбачено санкцією цієї статті, а за ч.4 ст.358 КК України – в межах закону, за яким вона притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу, з урахуванням майнового стану винної, і застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначення такого покарання буде справедливим і відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, і є достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів та документів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, а диски з відеозаписами які слідчим визнані, як речові докази в силу ст. 99 КПК є документами, тому їх слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертизи слід покласти на обвинувачену.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і за цими законами призначити їй покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України - на підставі ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази:

- посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025035560000169,- залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений на нього ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 15 вересня 2025 року арешт.

Документи, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025035560000169, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 3119,90 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок судових витрат на проведення судово технічної експертизи документа.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1