Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №742/1676/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1646/26

Єдиний унікальний № 742/1676/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Короткої А.О., за участю секретаря судового засідання Бурмаки Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки – ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокатом позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було подано до суду позов до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власницею частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Власницею іншої частки зазначеного будинку є ОСОБА_3 .

Рішенням Прилуцького міського народного суду Чернігівської області від 16.05.1991 проведено поділ житлового будинку та встановлено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак власники не реалізували свого права на реєстрацію права власності на виділені їм у власність самостійні об`єкти нерухомого майна, внаслідок чого позивачка успадкувала після чоловіка саме частку будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а не самостійний виділений об`єкт нерухомого майна.

Позивачка і відповідачка окремо користуються ізольованими частинами приміщення житлового будинку та надвірними спорудами. Спору щодо розміру часток і порядку користування приміщеннями у будинку між сторонами немає.

Іншого способу виділу належної позивачці частки нерухомого майна, аніж судовий, немає, тому за таких обставин ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, проте останній подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав та просив проводити розгляд без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася та не надала заперечень щодо заявлених позовних вимог, проте про час, день та місце розгляду справи вважається такою, що була повідомлена вчасно та належним чином.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рішенням Прилуцького міського народного суду Чернігівської області від 16.05.1991 проведено поділ житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.п.13-14).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.9).

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 отримала його дружина – ОСОБА_1 (а.п.11).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №469061712 від 20.03.2026, ОСОБА_1 є власницею частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власницею іншої частки зазначеного будинку є ОСОБА_3 (а.п.15).

Наявність спірного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копією технічного паспорта (а.п.16-23) та копією звіту про незалежну оцінку майна (а.п.25).

Згідно з копією висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №266 від 09.03.2026, за технічними показниками частина житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділеною в натурі (а.п.24).

Згідно з ч.1,3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до п.п.б п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991, - судам підвідомчі спори, пов`язані з правом приватної власності на жилий будинок, зокрема про виділ частки з будинку (поділ будинку), що є спільною власністю (частковою чи сумісною). Відповідно до абз.1 п.6 вказаної вище Постанови - при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Згідно з роз`ясненням в п.7 даної Постанови - у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Пунктами 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04 жовтня 1991 року передбачено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

У постановах від 19.05.2021 у справі №501/2148/17, від 28.07.2021 у справі №310/7011/17, Верховний Суд дійшов наступних висновків. Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється».

Виходячи з аналізу змісту норм ст.183, 358, 364, 380 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності, що має місце в даному конкретному випадку, у зв`язку з чим поданий позов беззаперечно підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та ст.183, 358, 364, 370, 380 ЦК України, керуючись ст.13, 81, 247, 258, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), представник позивачки – ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), до ОСОБА_3 (РНОКПП – невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) про поділ спільного майна – задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі належну 1/2 частку в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий, цілий та самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами до якого відносяться приміщення по житловому будинку під літерою А1: 1-4 кімната площею 19,3 кв.м, 1-5 кімната площею 11,0 кв.м; в прибудові під літерою а1: 1-2 коридор площею 13,7 кв.м; господарсько-побутові будівлі і споруди: вбиральню під літерою У2, підвал під літерою ПД2, припинивши право спільної часткової власності.

Виділити ОСОБА_3 в натурі належну 1/2 частку в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий, цілий та самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами до якого відносяться приміщення по житловому будинку під літерою А1: 2-5 кімната площею 17,8 кв.м, 2-6 кімната площею 10,3 кв.м; в прибудові під літерою а1: 2-3 кухня площею 11,2 кв.м, 2-4 коридор 8,3 кв.м; в прибудові під літерою а2: 2-1 коридор площею 6,3 кв.м, 2-2 кімната площею 14,0 кв.м; господарсько-побутові будівлі і споруди: вбиральня під літерою У1, підвал під літерою ПД1, припинивши право спільної часткової власності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного заочного рішення.

Повне заочне рішення складено та підписано 23.06.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА