Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №751/7534/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

22 червня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/7534/25

Провадження №2/751/846/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

представник позивача – ОСОБА_3

представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,

Встановив :

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 261 624,00 грн грошової компенсації вартості частини автомобіля MAZDA6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 (а.с.1-7).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними було придбано зазначений транспортний засіб, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Без згоди позивачки відповідач 19.02.2025 відчужив автомобіль шляхом його перереєстрації на іншу особу. Посилаючись на положення ст. 71 Сімейного кодексу України, ст. 364 та ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, позивачка просить стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі 1/2 ринкової вартості автомобіля.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 02.09.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Новозаводський районний суд м. Чернігова протокольною ухвалою від 10.10.2025 відклав розгляд справи за клопотанням відповідача.

У встановлений судом строк представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.76), у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час перебування відповідача в полоні позивачка отримала грошову допомогу в загальному розмірі 3 331 168,19 грн, якою розпорядилася на власний розсуд, не передавши йому належну частину цих коштів. Крім того зазначив, що спірний автомобіль був придбаний за кошти, отримані відповідачем як одноразова грошова виплата після його звільнення з полону. Також вказав, що після продажу автомобіля відповідач передав позивачці 1/2 частину отриманих від його відчуження коштів, бо вони перебували у шлюбі.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 27.11.2025 призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 12.02.2026 поновив провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 06.04.2026 та 04.05.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи через перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні.

Позивач та його представник у судове засідання не прибули, від представника позивача у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, від представника відповідача надійшла чергова заява про те, що відповідач бажає приймати участь у судовому засіданні, але наразі він перебуває під вартою.

Суд враховує, що аналогічні заяви представником відповідача подавалися і під час попередніх судових засідань, у зв`язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, зокрема через перебування відповідача на реабілітації. Разом з тим подана заява не містить клопотання про відкладення розгляду справи, а також не містить обґрунтування неможливості здійснення представником належного захисту прав та інтересів відповідача. Відповідач реалізував своє право на професійну правничу допомогу, уповноваживши представника на ведення справи, який наділений усіма процесуальними правами, передбаченими ЦПК України. При цьому будь-яких обставин, які б свідчили про необхідність особистої участі відповідача для встановлення фактичних обставин справи або про неможливість продовження розгляду справи за участю його представника, судом не встановлено. Також не заявлено клопотання про участь відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції чи в інший спосіб, передбачений процесуальним законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а подальше відкладення її розгляду призвело б до порушення принципу розумного строку розгляду справи, гарантованого ст. 2 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не відповідало б завданню цивільного судочинства щодо своєчасного вирішення спору.

Згідно ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 15.06.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 22.06.2026 о 08 год 55 хв.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З 27.10.2020 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.10).

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 03.06.2025 розірвав шлюб. Рішення набрало законної сили 04.07.2025 (а.с.11).

У період з 24.02.2022 до 24.08.2024 ОСОБА_2 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії рф проти України (а.с.78).

За заявою ОСОБА_1 від 19.04.2022 на її банківську картку перераховувалися грошові кошти, як члену сім`ї військовослужбовця захопленого в полон. Так за період з квітня 2022 року по серпень 2024 позивач отримала 3 331 168,19 грн (а.с.79-81).

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 28.11.2024 подружжя придбало автомобіль MAZDA6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 , вартістю 620 000, який зареєстрували за ОСОБА_2 19.02.2025 транспортний засіб перереєстрований на ОСОБА_5 , у зв`язку з укладанням договору купівлі-продажу через електронні сервіси, вартість транспортного засобу 50 000. 06.04.2025 також відбулась перереєстрація транспортного засобу на нового власника ОСОБА_6 у зв`язку з укладанням договору купівлі-продажу через електронні сервіси, вартість транспортного засобу 50 000 (а.с.71-75).

Згідно відомостей Регіонального сервісного центру КСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях 19.02.2025 транспортний засіб MAZDA6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску перереєстрований з ОСОБА_2 на іншу особу (а.с.13-14).

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №006/08/025 від 15.08.2025 ринкова вартість автомобіля MAZDA6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 складає 523 248,00 грн (а.с.15-42).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

У пп. 1, 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Спірний автомобіль MAZDA6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 , який був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 , придбаний у період шлюбу. 19.02.2025 був відчужений, тобто під час перебування сторін у шлюбі.

Разом із тим позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відчуження спірного автомобіля відбулося проти її волі, без її згоди та не в інтересах сім`ї. Сам факт відчуження транспортного засобу одним із подружжя під час шлюбу не є безумовною підставою для стягнення з іншого з подружжя компенсації вартості його частки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі №242/812/23.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки позивачкою не доведено, що відчуження автомобіля здійснено відповідачем проти її волі та не в інтересах сім`ї, правові підстави для стягнення з відповідача грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 42, 81, 89, 137, 139, 141, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 7, 60-61, 69, 70-71 СК України, суд -

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації – відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.06.2026.

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н. В. Маслюк