Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №740/2043/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2043/25

Провадження № 2-др/740/11/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

з участю секретаря Мартиненко Ю.А.,

представника відповідача адвоката Дорошенко О.Г. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексюк Єлизавети Андріївни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

13.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Олексюк Є.А. про ухвалення у справі додаткового рішення, яким просила вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, про що було заявлено у заяві.

22.06.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексюк Є.А. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, подану заяву підтримують та просили її задовольнити.

Представник відповідача адвокат Дорошенко О.Г. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, оскільки матеріалах справи не містять достатньо доказів, які підтверджують надання правничої допомоги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Частиною 8ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Разом з тим, вказаним рішенням не було вирішено питання про судові витрати позивача, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатом Олексюк Є.А. на підставі ордеру на надання правової допомоги від 14.04.2025. Зі змісту позову вбачається, що позивачем зазначено про попередні (орієнтовні) витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн, які позивач очікує понести. У заяві від 07.05.2026 адвокат Олексюк Є.А. зазначила, що подасть докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляд у і складність справи тощо.

При розгляді вказаної справи представництво позивача здійснювала адвокат Олексюк Є.А. на підставі ордеру серії СВ № 1123255, що відповідає вимогам ч.4 ст.62 ЦПК України, відповідно до якого повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно додаткової угоди № 1 до Договору 310/03-2025 від 10.03.2025: вартість послуг складає 15 000 грн за ознайомлення з матеріалами справи, консультації, написання та подачу позовної заяви, відповіді на відзив, інших процесуальних документів та участь у судових засіданнях.

До заяви про винесення додаткового рішення надано акт наданих послуг № 11/05-26 від 11.05.2026 згідно якого остаточна сума послуг становить 15 000 грн, ксерокопія платіжної інструкцій від 01.09.2025 на суму 15050 грн про переказ коштів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, при цьому враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу, часткове задоволення позову), суд вбачає підстави для часткового відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, а саме у сумі 10 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексюк Єлизавети Андріївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - 10 000 (десять тисяч) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на додаткове рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Гагаріна