Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №523/11663/21 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/11663/21

Провадження №1-кп/523/348/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

24.06.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12021162490000506 від 08.04.2021 рокувідносно:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз 20.01.2020 року Малиновським р/с м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до арешту на 3-ри місяці,

по звинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_15 , будучи раніше засудженим за злочин проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість, 08.04.2021 року близько 10:24 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо» по вулиці Генерала Бочарова, 13а у м. Одесі, побачив автомобіль марки «ВАЗ 21013» в кузові бежевого кольору, д/н НОМЕР_1 , номер (шасі) рами кузова № НОМЕР_2 , вартістю 8205,08 гривень, що належав раніше незнайомому йому ОСОБА_16 . Після чого, ОСОБА_15 діючи умисно, повторно, проник в салон вищевказаного автомобіля. Знаходячись в автомобілі, ОСОБА_15 , шляхом використання ключа від автомобіля, що знаходився в замку запалювання запустив двигун, тим самим встановивши контроль над зазначеним автомобілем та почав переміщувати його в просторі керуючи ним, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду в розмірі 8205,08 гривень.

Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 25.06.2021 року, яка 19.04.2024 року була залишена без розгляду, з причин не явки потерпілого та відмови прокурора від зазначеної угоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснив, що він дійсно зранку 08.04.2021 року гуляючи біля магазину «Сільпо» по вул.Генерала Бочарова, 13 в м.Одесі, побачив як водій автомобіля «ВАЗ 21013» вийшов з машини, хлопнув дверима та пішов. Після цього він підійшов до автомобіля, відчинив двері, там був ключ, він завів автомобіль та поїхав на ньому у двори, які знаходяться на відстані 400-500 метрів від того місця. Причини своїх дій він назвати не може, у скоєному кається, просить суворо не карати. Також пояснив, що матеріальні збитки потерпілому він відшкодував у повному обсязі шляхом повернення транспортного засобу, який був знайдений співробітниками поліції в той же день. Крім того, повідомив суд про хворобу своєї матері на рак та просив надати йому можливість допомогти їй у лікуванні.

Від потерпілого по даному кримінальному провадженню надійшла заява про слухання справи без його участі, а також долучена розписка про отримання свого транспортного засобу на відповідальне зберігання.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_15 необхідно кваліфікувати:

- по ч.2 ст.289 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який має не погашену судимість за злочин проти власності, не одружений, офіційно не працевлаштований, матеріальні збитки потерпілому відшкодував повністю, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання – відсутні.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання – щире каяття, відсутність шкоди.

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК Україні, думку обвинуваченого та його захисника, які погодились із запропонованим прокурором покаранням, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експертів склали 4118 гривень 88 копійок – підлягають відшкодуванню ОСОБА_15 . Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 326, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_15 , в строк відбуття покарання, строк його перебування під вартою у зазначеному кримінальному провадженню, а саме з 12.03.2026 року по 24.06.2026 року з розрахунку один попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_15 звільнити від відбування покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_15 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили – змінити на особисте зобов`язання, звільнивши з під варти у залі суду.

Після набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_3 , на користь Держави – 4118,88 (чотири тисячі сто вісімнадцять гривень вісімдесят вісім копійок) - вартість проведених судових експертиз.

Речові докази по провадженню: - автомобіль марки «ВАЗ 21013» в кузові бежевого кольору, д/н НОМЕР_1 , номер (шасі) рами кузова № НОМЕР_2 , який повернутий потерпілому ОСОБА_16 – вважати повернутим за належністю.

Особисті речі, змиви з керма автомобіля та дактилоскопічні карти, які перебувають на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області – знищити.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: