Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №511/3162/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3162/25

Номер провадження: 2/511/153/26

26 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання – Кіндракевич В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просив стягнути з відповідача:

-заборгованість за Договором кредитної лінії № 235111860 (далі – Кредитний договір) у розмірі 50 687,25 гривень;

-витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

28 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Кредитний договір.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши кредит відповідачу, який у свою чергу порушив взяті на себе зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 50 687,25 гривень, право вимоги щодо якої перейшло до позивача відповідно до умов Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року.

Стислий виклад позиції відповідача.

Представник відповідача – Бузюк Володимир Валерійович подав відзив, згідно з яким просив позовні вимоги залишити без задоволення, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не є належним позивачем у справі.

Відповідач Кредитний договір з Первісним кредитором не укладав та кредитних коштів не отримував, а розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом.

Разом із цим, між Первісним кредитором та відповідачем Кредитний договір було укладено 28 липня 2021 року, а договір факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 28 листопада 2018 року, тобто на момент укладення договору факторингу відповідне зобов`язання ще не виникло.

Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не набуло право вимоги та не могло його передати позивачу.

Окрім того, разом із відзивом, представником відповідача було подано клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки Кредитний договір було укладено 28 липня 2021 року строком на 30 днів, а з позовом позивач звернувся лише у 2025 році.

Процесуальні дії у справі.

29 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28 липня 2021 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір на наступних умовах:

-сума кредиту: 14 250,00 гривень;

-дата повернення: 27 серпня 2021 року;

-кредитна лінія надається строком 30 днів від дати отримання Кредиту;

-за користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти.

Перісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, що підтверджується платіжним дорученням від 28 липня 2021 року, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 14 250,00 гривень, призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 235111860.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, а 31 грудня 2020 року - Додаткова угода до вказаного договору факторингу.

27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем було укладено Договір факторингу № 27/0225-01 та згідно з реєстром прав вимоги № 1 позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором, загальна заборгованість 50 687,25 гривень, з яких 14 250,00 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 36 437,25 гривень (заборгованість по процентам).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Як встановлено судом, 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем було укладено Договір факторингу № 27/0225-01 та згідно з реєстром прав вимоги № 1 позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором, загальна заборгованість 50 687,25 гривень, з яких 14 250,00 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 36 437,25 гривень (заборгованість по процентам).

Сторони погодили, що наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (пункт 4.1. Договору факторингу № 27/0225-01).

Відповідно до пункту 1.3 Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також право вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Отже, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Разом із цим, стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватись, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідачем договори факторингу не оспорювалися та недійсними не визнавалися, тобто презюмується правомірність цих правочинів, тому суд вважає безпідставними доводи про відсутність належних доказів відступлення права грошової вимоги.

Водночас, щодо заявленого позивачем розміру заборгованості за процентами, суд вважає необхідним зауважити, що відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд із цим, кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту (пункт 1.7 Кредитного договору), тобто до 27 серпня 2021 року (пункт 1.3. Кредитного договору).

Сторони погодили, що встановлений пунктом 1.7. строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитовця активована функція продовження Дисконтного періоду (пункт 1.8. Кредитного договору).

Втім, матеріали справи не містять доказів продовження строку Кредитного договору після закінчення дисконтного періоду та не встановлено підстав, за якими Первісний кредитор нараховував проценти за користування кредитом після 27 серпня 2021 року, тобто поза межами кредитування.

Водночас, наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомостей про суму нарахованих процентів саме за період до 27 серпня 2021 року, однак згідно пункту 1.14.1 Кредитного договору, який погоджений сторонами, орієнтовна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в пункті 1.3 Договору, за умовами застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 18 268,50 гривень, та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 4 018,50 гривень та суму кредиту в розмірі 14 250,00 гривень.

Отже, доведеними є зобов`язання відповідача з повернення суми заборгованості за процентами у розмірі 4 018,50 гривень.

Разом із цим, суд відхиляє аргументи представника відповідача про відсутність доказів отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки у матеріалах справи наявне платіжне доручення, яке містить містить ПІБ відповідача, його РНОКПП, призначення платежу з посиланням на Кредитний договір, що узгоджується у сукупності з іншими доказами у справі.

У свою чергу відповідачем не надано доказів, які спростовують зарахування кредитних коштів за платіжним дорученням.

Разом із цим, статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 81, 141, 178, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») заборгованість за Кредитним договором № 235111860 у розмірі 18 268,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 091,29 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: І. В. Бобровська