Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №521/21254/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 червня 2026 року м. Одеса

Справа № 521/21254/25

Провадження № 2/521/1974/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача – ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

Представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

До Хаджибейського районного суду міста Одеси 08.12.2025 року звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за яким просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти у розмірі 168000,0 грн; допитати в якості свідків: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; при розгляді справи за даною позовною заявою, визнати обов`язковою явку в судове засідання ОСОБА_3 для дачі особистих пояснень, посилаючись на таке.

Протягом періоду проживання у квартирі відповідача та проходження військової служби ним було сплачено відповідачу 392800,00 грн, тоді як вартість фактичного користування житлом та комунальних послуг становила 224000,00 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 168000,00 грн.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09.12.2025 року було відкрито провадження за вищевказаним позовом в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем по справі ОСОБА_3 01.04.2026 було подано клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , платіжні квитанції з акцептами банківських установ про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 392000,00 грн у якості сплати орендної плати за договором оренди від 01.01.2021 р. за користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 ; надати відповідачу для ознайомлення вказані платіжні квитанції з акцептами банківських установ про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 392000,00 грн.

У судовому засіданні 14.04.2026 представник позивача ОСОБА_2 повідомила, що квитанцій, які вказані у клопотанні відповідача, у позивача немає.

У судовому засіданні 14.04.2026 було допитано свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14.04.2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву, за якою просить вжити заходи процесуального впливу до відповідача, а саме: просить оголосити ухвалу, якою визнати ОСОБА_3 , таким, що зловживає процесуальними правами через ігнорування вимог суду про необхідність бути присутнім на слуханні справи № 521/21254/25 (так як його бездіяльність направлена на перешкоджання судочинству), та стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід державного бюджету штраф у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява обґрунтована тим, що розгляд справи призначено на 10 червня 2026 року о 10:00 годині.

При розгляді даної справи позивач наголошував про необхідність, визнати обов`язковою явку в судове засідання ОСОБА_3 для дачі особистих пояснень. Судом було попереджено відповідача про необхідність бути присутнім на слуханні справи № 521/21254/25. 03 березня 2026 року ухвалою суду було задоволено клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Не зважаючи на зазначене, відповідач ігнорує вимогу суду про необхідність особистої присутності ОСОБА_3 для належного з`ясування усіх обставин справи.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07.05.2026 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави штраф у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 9984,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 в жодне судове засідання не з`явився, при цьому ознайомлювався з матеріалами цивільної справи (а. с. 61-62).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 01.01.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до домовленостей сторін орендна плата становила 5000,0 грн на місяць, а оплата комунальних послуг – 2000,0 грн на місяць.

Позивач посилався на те, що фактично проживав у вказаній квартирі протягом 32 місяців, а в окремі періоди проходив військову службу та житлом не користувався. При цьому він стверджував, що за весь час передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 392800,0 грн, тоді як вартість фактичного користування житлом та комунальних послуг, на його думку, становила 224000,0 грн. У зв`язку з цим позивач вважав, що відповідач безпідставно набув кошти в сумі 168000,0 грн, які підлягають поверненню.

На підтвердження своїх доводів позивач посилався на власні пояснення та показання свідків.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін. З її слів, з позивачем вона познайомилася у 2022 році через відповідача, однак їй було відомо, що ОСОБА_1 проживав у спірній квартирі ще з 2021 року. Свідок зазначила, що між сторонами існували дружні стосунки. Також повідомила, що позивач сплачував комунальні послуги за місцем проживання. За її відомостями, сторони спільно проживали у квартирі до 2024 року. Обставинами щодо розміру та порядку оплати за користування житлом свідок не володіє. Крім того, пояснила, що з кінця жовтня 2025 року позивач у квартирі не проживає.

Свідок ОСОБА_6 , яка є сестрою позивача, у судовому засіданні пояснила, що її брат проживав у квартирі відповідача на умовах сплати 5000,0 грн за користування житлом. За її словами, до 2024 року відповідач також проживав у цій квартирі разом із позивачем. Свідок зазначила, що надавала братові грошові кошти для розрахунків із відповідачем, зокрема офіційно передала 5000,0 грн, а також надавала кошти без документального оформлення. Також повідомила, що окрема плата за комунальні послуги, зі слів позивача, не здійснювалася.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих письмових доказів на підтвердження факту передачі відповідачу грошових коштів у заявленому розмірі. Матеріали справи не містять розписок про отримання відповідачем коштів, банківських документів, платіжних доручень, квитанцій чи інших письмових доказів, які б підтверджували сплату орендної плати та комунальних платежів у загальній сумі 392800,0 грн або в іншому заявленому позивачем розмірі. Підтверджена сума передачі грошових коштів позивачем відповідачу 4990,0 грн згідно квитанції від 31 серпня 2023 року (а. с. 16).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі відповідачу грошових коштів у заявленому розмірі та, відповідно, не доведено наявність у відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 168000,00 грн.

Суд також враховує, що обов`язок доказування обставин, які обґрунтовують вимоги позову, відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України покладається на позивача. Водночас позивач не довів передачу відповідачу грошових коштів у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 263 - 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплачених коштів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. К. Гуревський

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Рішення суду в повному обсязі складено 23 червня 2026 року.