Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №592/16780/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/16780/25

Провадження № 1-кп/592/277/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №12025200480002310, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2025, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, в останнє 24.02.2025 вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до психологічних страждань останньої.

Зокрема, ОСОБА_4 неодноразово, перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, вчиняв стосовно своєї матері ОСОБА_6 домашнє насильство, що призвело до порушень в основних сферах життєдіяльності ОСОБА_6 , що виразилося в наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 стану дискомфорту, переживання приниження, почуття роздратування, образи, низької самооцінки, а також наявності поведінкових критеріїв психічного насильства, які виникли внаслідок приниження, словесної агресії з боку ОСОБА_4 , що в цілому констатують як здійснення на ОСОБА_6 психологічного насильства.

Так, ОСОБА_4 14.08.2025 близько 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , а саме: висловлював в її бік словесні образи, погрожував фізичною розправою та виганяв з будинку, чим завдав психологічної шкоди здоров`ю потерпілої.

Також, ОСОБА_4 15.08.2025 о 19 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_6 , а саме: висловлював в її бік словесні образи, погрожував фізичною розправою та виганяв з будинку, чим завдав психологічної шкоди здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.09.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб.

Окрім цього, ОСОБА_4 16.08.2025 близько 09 год. 00 хв., за місцем спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 домашнє насильство, тобто, умисні дії психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи, кричав, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск. Цими умисними діями міг завдати шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, чим порушив вимоги термінового припису стосовно кривдника від 15.08.2025 АА 557761.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.09.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

Незважаючи на неодноразове накладення стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із вчиненням насильства у сім`ї, ОСОБА_4 продовжив вчиняти протиправні дії стосовно своєї матері.

Так, 06.09.2025 близько 09 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Суми, пров. Одеський, буд. 3, ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 під час чого кричав, виражався нецензурною лайкою, принижував, та погрожував фізичною розправою та вигнав з дому, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

Відповідно до висновку експертизи від 19.09.2025 №СЕ-19/119-25/15191-ПС у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли внаслідок приниження, словесної агресії, погроз в її бік унаслідок дій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_6 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації ОСОБА_6 завдані страждання (моральна шкода), що призвели до погіршення якості її життя. Досліджувана ситуація має поведінкові критерії психологічного насильства, які виникли в наслідок приниження, погроз, словесної агресії з боку ОСОБА_4 . Психологічне насильство, спричинене ОСОБА_6 з боку ОСОБА_4 , за ситуацією, що досліджується за кримінальним провадженням, характеризується циклічністю і систематичністю. Досліджувана ситуація призвела до порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертної особи, що виразилося в наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 високого рівня стресу, відчуття самотності, ізольованості, невпевненості, підвищеної агресивності, тривожності, негативного емоційного фону, наявність суїцидальних думок, а також наявності поведінкових критеріїв психічного насильства, які виникли внаслідок приниження, погрози, словесної агресії з боку ОСОБА_4 , що в цілому констатують як здійснення на ОСОБА_6 психологічного насильства.

Відтак, унаслідок протиправних дій, які виразилися в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства стосовно своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до психологічних страждань останньої, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, домашньому насильстві, тобто, в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно він фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , хоча не зареєстрований за цією адресою, вони проживають удвох. У 2025 році, десь улітку - початок осені, більш точні дати не пам`ятає, він часто вживав алкогольні напої та в нетверезому стані ображав матір, зокрема, кричав на неї, вживав нецензурні слова, зачиняв двері в будинок, лягав спати та не пускав матір додому. На нього в цей період неодноразово були накладена адміністративна стягнення за вчинення домашнього насильства щодо його матері ОСОБА_6 . Номери та дати протоколів та постанов він не пам`ятає. Також підтвердив, що раніше вже був засуджений за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_6 . Наразі, він шкодує про вчинене, постійно просить вибачення в матері, алкогольні напої вже тривалий час не вживає, поводить себе нормально, конфлікти припинилися, вину визнає повністю, кається, вважає, що став на шлях виправлення.

Суд, дослідивши докази сторони обвинувачення за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, на переконання суду, об`єктивно підтверджується сукупністю таких належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні на засадах змагальності та забезпечення рівності сторін, а саме

показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що обвинувачений є її сином, та все життя проживає разом з нею. Починаючи з 2022 року в неї з сином виникали конфлікти, під час яких останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ображав її, казав погані слова на неї, вимагав грошей, оскільки він не працював, кожного разу вона викликала поліцію. Зазначила, що теж саме було влітку та восени 2025 року, син випивав і після цього ображав її, кричав на неї, не пускав додому, вона ходила до сусідів, просила телефон та викликала поліцію. Потерпіла зазначила, що вона під час таких дій обвинуваченого відчувала страх за своє життя та йшла з будинку, ходила навколо будинку, поки він заспокоїться чи приїде поліція, в неї постійно підвищується тиск. Зазначила, що як син не вживає алкогольні напої веде себе нормально. Також повідомила, що раніше син уже був засуджений за вчинення щодо неї домашнього насильства, крім того притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо неї;

показаннями свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що потерпіла та обвинувачений є її сусідами, та вона неодноразово чула крики з їх подвір`я, а саме, чула як обвинувачений кричить нецензурними словами на свою матір, лається. Такі ситуації в 2025 році вона чула багато разів, конкретні дати не пам`ятає. Зазначила, що сусідка, потерпіла по справі, неодноразово приходила до неї, просила телефон, щоб викликати поліцію, бо її телефон відбирав син, обвинувачений по справі, також вона знає, що обвинувачений зачинив двері в будинок та не пускав потерпілу додому. Зауважила, що під час цих конфліктів та після них потерпіла багато плаче, засмучена, нервова. Крім того додала, що все це відбувається після вживання обвинуваченим спиртних напоїв, коли не п`є поводить себе адекватно;

показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що проживає по сусідству з потерпілою та її сином, обвинуваченим. Упродовж 2025 року часто чула з їх подвір`я шум, скандали, крики, як кричить обвинувачений нецензурними словами на матір. Зазначила, що дуже часто поліція приїздила до потерпілої та обвинуваченого, та поліція запрошувала її як свідка. Повідомила, що потерпіла часто жалілася їй на сина, що останній виганяє її з хати, ображає її;

повідомленням на лінію 102 № 237376854 від 06.09.2025, зі змісту якого вбачається, заявник: ОСОБА_6 , зміст: син у стані алкогольного сп`яніння чинить сварку, вигнав з дому, кривдник ОСОБА_4 (а.с. 95);

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_6 звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а саме вчинення її сином ОСОБА_4 щодо неї домашнього насильства (ображав лайкою, принижував, виганяв з дому) за місцем їх мешкання (а.с. 97)

протоколом огляду документів та речей від 09.09.2025, а саме оптичного лазерного диску з аудіозаписом розмови оператора лінії 102 та особи жіночої статі. Під час огляду встановлено, що на лінію 102 зателефонувала особа жіночої статі, яка в подальшому назвалась ОСОБА_6 та повідомила, що син напився, вона всю ніч не спала, зранку вигнав з дому. Повідомила адресу: АДРЕСА_1 , прізвище сина – ОСОБА_4 , та попросила, щоб до неї приїхали праівники поліції. Диск з аудіозаписом, що є додатком до цього протоколу, досліджено безпосередньо в судовому засіданні, невідповідності не виявлено (а.с. 107-109);

висновком експерта від 19.09.2025 №СЕ-19/119-25/15191-ПС за результатами судової психологічної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_6 наявні негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли внаслідок приниження, словесної агресії, погроз в її бік внаслідок дій ОСОБА_4 . Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_6 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації ОСОБА_6 завдані страждання (моральна шкода), що призвели до погіршення якості її життя. Досліджувана ситуація має поведінкові критерії психологічного насильства, які виникли внаслідок приниження, погроз, словесної агресії з боку ОСОБА_4 . Психологічне насильство, спричинене ОСОБА_6 з боку ОСОБА_4 за ситуацією, що досліджується за кримінальним провадженням, характеризується циклічністю і систематичністю. Досліджувана ситуація призвела до порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертної особи, що виразилося в наявності когнітивно- емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 високого рівня стресу, відчуття самотності, ізольованості, невпевненості, підвищеної агресивності, тривожності, негативного емоційного фону, наявність суциідальних думок, а також наявності поведінкових критеріїв психічного насильства, які виникли внаслідок приниження, погрози, словесної агресії з боку ОСОБА_4 в цілому констатують як здійснення на ОСОБА_6 психологічного насильства (а.с.99-106);

постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2025 у справі №592/13379/25, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб (а.с. 111);

постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2025 у справі №592/13556/25, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн (а.с. 112);

висновком судово-психіатричного експерта №837 від 06.10.2025 за результатами судової психіатричної експертизи, відповідно до якого на час проведення експертизи ОСОБА_4 виявляє ознаки Розладу психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, контрольована залежність (замісна терапія). На момент скоєння злочину ОСОБА_4 виявляв ознаки Розладу психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, контрольована залежність (замісна терапія), не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (а.с. 140-142).

Дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи. Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, ставлення ОСОБА_4 до скоєного, що полягає у визнанні ним вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під динамічним спостереженням у лікаря-нарколога, неодружений, має негативну характеристику за місцем проживання, раніше неодноразово судимий, судимість незнята та непогашена у встановленому законом порядку, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання, суд не встановив.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

За приписами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень

З огляду на викладене, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, який неоднократного притягувався до кримінальної відповідальності, серед іншого, за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, яка є потерпілою і в цьому кримінальному провадженні, проте продовжує вчиняти домашнє насильство до останньої, з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення раніше неодноразово судимою особою, суд уважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 126-1 КК України, яке належить відбувати реально.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Правила складання покарань передбачені ч. 1 ст. 72 КК України, за приписами якої при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, зокрема: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт .

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2022 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5100 грн, яке надалі ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.06.2023 замінено на покарання у виді громадських робіт строком 277 годин. Станом на 22.06.2026 до відбування покарання залишилось 229 годин.

Також, вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2023 ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць. Станом на 22.06.2026 ОСОБА_4 не відбув призначене покарання.

Крім того, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Надалі, вироком Сумського апеляційного суду від 18.05.2026 ця ухвала була скасована в частині призначеного ОСОБА_4 покарання та призначено ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, у виді 200 годин громадський робіт. Станом на 22.06.2026 до відбування покарання залишилось 200 годин.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за цим кримінальним провадженням після ухвалення вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2022, вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2023, ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024, остаточне покарання йому необхідно призначити з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, тобто, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за попередніми вироками.

При цьому, на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України суд виходить з того, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, а також одному дню позбавленні волі відповідають вісім годин громадських робіт. Отже 229 годин громадських робіт, які не відбув обвинувачений за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2022, відповідають 28 дням позбавлення волі, 200 годин громадських робіт, які не відбув обвинувачений за попереднім вироком Сумського апеляційного судувід 18.05.2026, відповідають 25 дням позбавлення волі, також два роки один місяць обмеження волі, які призначені обвинуваченому за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2023 та які він не відбув, відповідають 1 року 15 дням позбавлення волі.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу від прокурора не надходили.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 122 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 6239 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 122, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2022, заміненого ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.06.2023, що становить 229 годин громадських робіт, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК України 229 годин громадських робіт у 28 днів позбавлення волі, частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2023, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК України 2 роки 1 місяць обмеження волі в 1 рік 15 днів позбавлення волі, частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Сумського апеляційного суду від 18.05.2026, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК України 200 годин громадських робіт у 25 днів позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 80 коп.

Речовий доказ: оптичний диск CD-R з аудіозаписом дзвінка на лінію «102» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_9