Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №573/775/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/775/26

Номер провадження 1-кп/573/143/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025170040020708 від 01.12.2025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше судимого 14.12.2023 Шевченківським районним судом м. Київ за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Білопільського районного суду Сумської області надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040020708 від 01.12.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Із матеріалів справи встановлено, що старший солдат ОСОБА_4 , проходить військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період та відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) призначений на посаду водія зенитно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 .

Так, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Однак, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 16.07.2025, вирішив стати на злочинний шлях та умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування і без поважних причин незаконно тимчасово ухилитися від проходження військової служби.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від, військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 16.07.2025 у денний час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) але не пізніше 07 год., тобто в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - дислокацію підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_1 , та незаконно, постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд до 22.07.2025, коли добровільно з`явився до військової частини НОМЕР_2 , де подав рапорт на подальше проходження служби у вказаній військовій частині.

За час відсутності на службі солдат ОСОБА_4 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам Державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та Забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, Обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відтак, з 16.07.2025 до 22.07.2025 ст. солдат ОСОБА_4 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами військової частини.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової служби, однак в іншій військовій частині НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Крім того, командир військової частини НОМЕР_2 надав письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині на посаді старшого стрільця-оператора 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецького батальйону.

У підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності не заперечував.

У підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 24 лютого 2022 Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з частинами 1 та 2 статі 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Аналогічні норми викладені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005, відповідно до якого суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує поновити звільнену особу на військовій службі.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, подав письмове клопотання про намір продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно із письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 від 10.02.2026, останній надає згоду на подальше проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині.

Також судом з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження за ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості подальшого судового розгляду провадження з вирішенням його по суті.

Отже, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше за статтями 407, 408 КК України до кримінальної відповідальності не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, задовольнити.

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025170040020708 від 01.12.2025 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.

Зобов`язати ОСОБА_5 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили негайно поновити ОСОБА_5 на військовій службі після його прибуття до військової частини.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя