Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №943/1060/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1060/26

Провадження №3/943/411/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Скоробогатого М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989788 від 08.05.2026, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП за те, що 25 квітня 2026 року о 22 год. 45 хв. вона ухилялася від виконання, передбачених Сімейним кодексом України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 , оскільки перебувала у житловому будинку в АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп`яніння та лежала на підлозі, що бачили діти.

В судове засідання ОСОБА_5 не з`явилася, будучи представлена повноважним захисником – адвокатом Скоробогатим М.В., який у судовому засіданні категорично заперечив винуватість своєї підзахисної в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки зазначені в адміністративному протоколі обставини не відповідають дійсності, її вина не доведена «поза розумним сумнівом» та відсутні підстави для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки спірний протокол про адміністративне правопорушення було складено за надуманими підставами та жодним чином не доводиться. Так, його підзахисна ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем, проходила службу в зоні ведення активних бойових дій, внаслідок чого має ряд захворювань, що потребують прийому сильних знеболюючих, протиепілептичних препаратів та антидепресантів, що можуть викликати сонливість, втрату свідомості, що мало місце в даному випадку, які до того ж виключають вживання нею спиртних напоїв, яких вона не вживає. Натомість, працівників поліції додому викликав її неповнолітній син ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, хворіє розумовою відсталістю та через неадекватне сприйняття дійсності, який побачивши маму лежачу без свідомості на підлозі, помилково сприйняв це начебто за перебування її у стані сп`яніння, що об`єктивно спростовується відсутністю доказів її алкогольного сп`яніння, відповідного медичного висновку не має, а також відсутність виявлення будь-яких ознак такого сп`яніння у ОСОБА_5 , як і не зафіксовано в будинку порожніх пляшок від алкоголю. Натомість у кімнатах прибрано, діти охайно вдягнуті та забезпечені окремими кімнатами в будинку, відсутність безладу тощо. Крім того, працівниками поліції під час перебування у будинку не було викликано швидку медичну допомогу, щоб переконатися у стані здоров`я ОСОБА_5 , спростувати чи підтвердити факт її перебування у стані алкогольного сп`яніння. Відтак, захисник вважає, що до протоколу не долучено жодних доказів на підтвердження факту ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей, а в отриманому судом адміністративному протоколі, який суд не вправі самостійно редагувати, не зазначено в чому саме полягало невиконання ОСОБА_5 своїх батьківських обов`язків, тобто відсутня об`єктивна сторона інкримінованого її адміністративного правопорушення. Відтак, захисник просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає виключно в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, тобто шляхом умисного невиконання вказаних обов`язків батьком чи матір`ю відносно їх неповнолітніх дітей.

Частинами першою та другою статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Натомість, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989788 від 08.05.2026 року не вбачається, зокрема, у невиконанні яких саме, передбачених законодавством батьківських обов`язків, обвинувачується ОСОБА_5 , як мати неповнолітніх дітей, зокрема, щодо сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 .

Крім того, суд приймає до уваги доводи захисника Скоробогатого М.В., який покликався на те, що його підзахисна ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем, проходила службу в зоні ведення бойових дій, внаслідок чого має ряд захворювань, що потребують вживання сильних знеболюючих, протиепілептичних препаратів та антидепресантів, що можуть викликати сонливість, втрату свідомості, що мало місце в даному випадку, оскільки вони підтверджені листком призначень лікаря ОСОБА_6 від 28.03.2026, згідно якого ОСОБА_7 призначені такі препарати: Циклокс, ОСОБА_8 , Еглоніл, Прегабалін.

Разом із тим, суд вважає слушними доводи захисника щодо помилкового сприйняття фактичних обставин неповнолітнім сином його підзахисної ОСОБА_3 , який викликав додому працівників поліції, оскільки він є дитиною з інвалідністю, хворіє розумовою відсталістю та через неадекватне сприйняття дійсності, який побачивши маму лежачу без свідомості на підлозі, помилково сприйняв це начебто за перебування її у стані сп`яніння, оскільки вони підтверджуються медичним висновком №38 від 11.08.2025 (висновок дійсний до 11.08.2027) про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіє розумовою відсталістю легкого ступеня, значне порушення соціальної поведінки, порушення соціальної адаптації (F 70.1, F 81.3). Крім того, на підтвердження вищевказаного долучено консультаційний висновок спеціаліста КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_9 від 08.08.2025, яким підтверджено вказаний діагноз, а також рекомендовано: терапевтичні втручання, орієнтовані на формування пізнавальних, соціальних та комунікативних навичок.

Крім того, суд не може залишити поза увагою доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_5 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №989788 від 08.05.2026, обставини щодо перебування ОСОБА_5 у житловому будинку у АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп`яніння спростовуються відсутністю в матеріалах справи жодних доказів цьому, а тимчасова втрата свідомості ОСОБА_5 та знаходження її на підлозі, неправильне сприйняття вказаного її сином ОСОБА_10 об`єктивно пояснюється вищевказаними обставинами, які підтверджені дослідженими судом відповідними медичними документами.

Відтак, проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідно до матеріалів справи в діях ОСОБА_5 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, оскільки відсутні будь-які докази, які би доводили факт ухилення ОСОБА_5 від виконання нею батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей; систематичний характер такого.

За таких обставин, суд вважає, що залишився недоведеним факт ухилення ОСОБА_5 від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №989788 від 08.05.2026, зважаючи на те, що у вказаному протоколі не зазначено: у чому саме полягало невиконання ОСОБА_5 своїх батьківських обов`язків. Натомість, матеріали справи не містять об`єктивних даних щодо перебування ОСОБА_5 у житловому будинку в АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп`яніння, як про це вказано в складеному щодо неї протоколі, оскільки жодних доказів цьому не надано, а стороною захисту вказаний факт заперечується.

Отже, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989788 від 08.05.2026, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, у ньому не зазначено, яким саме чином ОСОБА_5 не виконувала свої батьківські обов`язки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей та яких саме обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, така особа не виконала. Відтак, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення ОСОБА_5 від виконання передбачених ч. 1 ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків щодо виховання свої неповнолітніх дітей, зокрема: сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 . Відтак, суд вважає наведене підставою для закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_5 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме об`єктивної сторони вказаного складу правопорушення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Львіського апеляційного суду від 24 грудня 2013 року в справі №465/4437/13-п. Зокрема, апеляційний суд, серед іншого, зазначив про відсутність у матеріалах справи будь-яких даних, які би свідчили про ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та його виховання, як і не встановлено таких при її розгляді в суді. Крім того, таке ухилення повинно мати систематичний характер, а в даному випадку такий відсутній. Відтак, із урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що вказана постанова місцевого суду підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі за відсутністю ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме об`єктивної сторони вказаного складу правопорушення.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а згідно правової позиції у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за частиною 1 статті 184 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 184, 245, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя І. Б. Кос