Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №439/339/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/339/26

Провадження № 2/439/499/26

03 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Галушка В.В.,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача адвокат Михайлюк Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ухвалив таке рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_2 , в яких просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16918 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень двадцять копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 40 000 (сорок тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її внаслідок вчинення кримінального правопорушення..

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка зазначає, що 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася з письмовою заявою до відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, щодо вчинення ОСОБА_2 відносно нього кримінального правопорушення. Сектором дізнання відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУНП У Львівській області відомості за його заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142160000079 від 13 серпня 2025 року та розпочато досудове розслідування у формі дізнання.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 12 серпня 2025 року приблизно о 14.00 год. м. Броди Золочівського району по вул. Полковника Мариняка в приміщенні магазину «Мандаринка» ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, що виник раптово, умисно наніс приблизно 10 ударів кулаками рук по голові, обличчю та руках потерпілої ОСОБА_3 , стискав руками її шию, чим завдав останній легке тілесне ушкодження у виді одного синця в лобній ділянці голови зліва, одного синця в ділянці лівої щоки, одного синця в середній третині шиї справа, двох синців в нижній третині лівого передпліччя, одного синця по тильній поверхні лівої кисті.

Внаслідок завданих ударів ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді одного синця в лобній ділянці голови зліва, одного синця в ділянці лівої щоки, одного синця в середній третині шиї справа, двох синців в нижній третині лівого передпліччя, одного синця по тильній поверхні лівої кисті. ОСОБА_4 було оголошено підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, складено обвинувальний акт та направлено до Бродівського районного суду Львівської області.

29 серпня 2025 року Бродівським районним судом Львівської області у кримінальній справі № 439/1644/25 пр. № 1-кп/439/232/25 за обвинуваченням ОСОБА_2 , винесено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в сумі 850 грн. Вирок набрав законної сили. В результаті вчинення відповідачем відносно ОСОБА_1 кримінального проступку, остання зазнала матеріальної шкоди, фізичного болю, моральної шкоди.

Позивачка мотивує, що оскільки досліджуваним кримінальним правопорушенням їй було завдано матеріальну шкоду, така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку між протиправними діями відповідача ОСОБА_2 , то між сторонами виникло недоговірне (деліктне) зобов`язанні з відшкодування шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням. Відтак просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну та моральну шкоду.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

19 лютого 2026 року – відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

16 квітня 2026 року – закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник: адвокат Галушка В.В. під час судового засідання позовні вимоги підтримали. Наголосили, що шкода, яка завдана позивачці кримінальним правопорушенням, не відшкодована відповідачем. Тому просить позов задовільнити в повному обсязі

Відповідач та представник відповідача адвокат Михайлюк Д.А. під час судового засідання позовні вимоги визнали частково. А саме в частині відшкодування позивачці 768 гривень 20 копійок матеріальної шкоди, понесених на придбання медикаментів. Оскільки сума , на якій наполягає позивачка, не підтверджується жодними платіжними документами. В решті позовних вимог просить відмовити, оскільки останні є безпідставними та не підтверджуються належними доказами.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що вироком Бродівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2025 року (єдиний унікальний номер справи: 439/1644/25) встановлено вину, ОСОБА_2 , який 12 серпня 2025 року приблизно о 14.00 год. м. Броди Золочівського району по вул. Полковника Мариняка в приміщенні магазину «Мандаринка» ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, що виник раптово, умисно наніс приблизно 10 ударів кулаками рук по голові, обличчю та руках потерпілої ОСОБА_3 , стискав руками її шию, чим завдав останній легке тілесне ушкодження у виді одного синця в лобній ділянці голови зліва, одного синця в ділянці лівої щоки, одного синця в середній третині шиї справа, двох синців в нижній третині лівого передпліччя, одного синця по тильній поверхні лівої кисті. Судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 30 вересня 2025 року (а.с. 14).

Унаслідок вчинення щодо ОСОБА_1 кримінального правопорушення, останній заподіяно тілесні ушкодження. Згідно медичного заключення від 17 вересня 2025 року орієнтовна вартість комплексу діагностичних і лікувальних заходів становить від 15 000 до 21 000 гривень, що підтверджується медичним (консультативним) заключенням (а.с. 18).

Відповідно до наданих суду квитанцій за оплату діагностично-лікувальних процедур, встановлено, що ОСОБА_1 витрачено на лікування 1918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн. 20 копійок, з них 650 гривень діагностика скронево-нижньощелепоного суглобу, 500 гривень – первинна консультація у лікаря ортодонта та 768 гривень 20 копійок – на закупівлю медично-лікувальних препаратів (а.с.15-17).

Мотиви суду.

Щодо виникнення недоговірного (деліктного) зобов`язання.

Законодавчим приписом пункту 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У свою чергу, імперативними положеннями частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Загалом цивільне законодавство України вибудовує до такого типу зобов`язальних недоговірних (деліктних) правовідносин конструкцію цивільно-правової відповідальності, яка становить собою наявність таких обов`язкових умов:протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Як вбачається із доказів у справі, між протиправним діянням ОСОБА_2 , яке полягало у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.

При цьому, протиправність поведінки ОСОБА_2 встановлена судовим рішенням у кримінальній справі, що із огляду на частину 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.

Унаслідок заподіяного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 , яке полягало у виді одного синця в лобній ділянці голови зліва, одного синця в ділянці лівої щоки, одного синця в середній третині шиї справа, двох синців в нижній третині лівого передпліччя, одного синця по тильній поверхні лівої кисті, позивачка понесла дійсні прямі витрати на закупівлю ліків та медичних препаратів, а також на консультації у лікарів 1918 грн. 209 коп.

Надане позивачкою суду медичне (консультативне) заключення, як на підтвердження витрат, які будуть обов`язково здійсненні позивачкою у майбутньому, у зв`язку із її лікуванням внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від ОСОБА_2 , суд оцінює критично, оскільки витрати зазначені приблизно (від 15000 до 21000 грн.) і розбіжність між нижньою межею та верхньою становить 5000 гривень.

Суд може стягнути майбутні (очікувані) витрати на лікування позивачки лише за умови, що надано документальні докази (висновки лікарів, призначення тощо) про те, що таке лікування дійсно необхідне у зв`язку з отриманими травмами.

Зазначені у медичному заключенні від 17 вересня 2025 року витрати на комплекс діагностичних та лікувальних заходів, які становлять орієнтовно від 15 000 до 21000 гривень не є витратами, які понесла позивачка. Це приблизні витрати, які позивачка може понести у майбутньому, у разі її лікування. І це не є витрати, які є необхідними у зв`язку з отриманими травмами.

Тому, зазначена позовна вимога не підлягає до задоволення у зв`язку із її безпідставністю.

За таких обставин, всебічно та повно встановивши обставини справи на основі достатніх та належних доказів, суд приходить до переконання, що між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 виникло недоговірне (деліктне) зобов`язання з відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

З огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі 1918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) гривень 20 копійок

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За нормативними правилами частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Змістом частини 1 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У частинах 3-4 статті 23 ЦК України визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загалом чинне цивільне законодавство України вибудовує до даного типу зобов`язальних недоговірних (деліктних) правовідносин загальну конструкцію цивільно-правової відповідальності, яка становить собою наявність таких обов`язкових умов: вина заподіювача шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Як встановлено судом, між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 виникло недоговірне (деліктне) зобов`язання з відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, а саме: у завданні легких тілесних ушкоджень,

Існування таких обставин безумовно стверджується дослідженими під час судового засідання доказами.

ОСОБА_3 , будучи особою, яка піддалася фізичному насильству та особою, якій винними протиправними діями було завдано шкоду здоров`ю переносила фізичний біль та страждання у зв`язку із ушкодженням здоров`я.

Позивачка зазнавши тілесних ушкоджень внаслідок вчинення щодо неї протиправних дій, змушена докладати певних зусиль для відновлення свого порушеного права. Це спричинило понесення позивачем певних незручностей, які спричинили порушення (зміну) звичайного ритму його життя, зокрема, необхідність проходити лікування. Сукупність вказаних факторів свідчить про те, що позивачу протиправними діями відповідача була спричинена моральна шкода.

На думку позивача, необхідним та достатнім розміром матеріального відшкодування завданої маральної шкоди буде 40 000 гривень. Водночас позивачем не наведено жодних доказів та пояснень щодо конкретного розміру такого матеріального відшкодування саме у такій сумі.

При визначенні розміру матеріального відшкодування завданої моральної шкоди, суд диференціює відповідальність кожного із відповідачів за характеризуючими ознаками статті 23 Цивільного кодексу України. Зокрема те, що ОСОБА_2 не надав жодної матеріальної допомоги ОСОБА_3 , а також не цікавився наслідками своїх протиправних дій.

На переконання суду, виходячи із глибини моральних страждань позивачки, зважаючи на принципи розумності та справедливості, виходячи із власного переконання, достатньою сатисфакцією у матеріальному еквіваленті завданої моральної шкоди ОСОБА_3 буде стягнення: із відповідача – ОСОБА_2 грошового відшкодування у розмірі 40 000 гривень. Це у достатній мірі компенсує позивачці завдану моральну шкоду.

Щодо стягнення судового збору.

За правилами статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Нормативними вимогами частини статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Зважаючи на те, що позивач згідно приписів п.2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду цим позовом, а також враховуючи розмір задоволених позовних вимог, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 червня 2026року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук