Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №314/2418/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2418/26

Провадження № 3/314/1357/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н. Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює електромонтером Вільнянський РЕМ, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

01.05.2026 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №785430, складений 25.04.2026 стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у період часу з 03.04.2026 до 10.04.2026 в порушення вимог ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» ст. 150 Сімейного кодексу України свідомо ухилився від виконання обов`язків по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2012 р.н., який в період з 03.04.2026 до 10.04.2026 не перебував вдома, місцезнаходження його було невідоме, контроль за сином з його боку не здійснювався, що могло наразити життя та здоров`я неповнолітнього на небезпеку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Зазначив, що силу наявності хвороби син постійно уходить з дому, з ним систематично проводяться профілактичні бесіди. ОСОБА_3 проходив лікування в Центрі ментального (психологічного) здоров`я з дитячим психіатричним стаціонаром з 20.05.2026 до 29.05.2025. Вдома також син продовжує лікування, назначене лікарем. Натепер ОСОБА_4 проживає вдома, вони разом ходили на рибалку.

Суд, дослідив матеріали справи, вислухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

За порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказують на факт невиконання ОСОБА_1 зазначених вище обов`язків.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та досліджених по справі матеріалів приводить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, що ставиться йому в провину. Перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами безсумнівно, відтак провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 247 та ст.ст. 221, 283-284, 287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 314/2418/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя Н. Ю. Мануйлова

19.06.2026