Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №305/1977/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №305/1977/26

Суддя: Марусяк М. О.

Справа № 305/1977/26

Номер провадження 3/305/787/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого фахівцем з організації майнової та особистої безпеки ТОВ «ТОПГАРД СЕКЬЮРІТІ»,-

за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №342029 від 12.06.2026 близько 18 години 15 хвилин, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку №320, на відстані близько 5000 метрів до державного кордону (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який під час затримання, здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме: неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Прикордонний патруль» лейтенанта ОСОБА_2 пред`явити документи, що посвідчують особу та військово облікові документи відкрито відповів відмовою, чим порушив вимоги ч.2 ст.23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та п.10 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ від 27.07.1998 №1147, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання, повторно не з`явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки (смс повідомлення).

Адвокат Вайда В.В. надіслала до суду письмове заперечення відповідно до якого, із притягненням до адміністративної відповідальності категорично не погоджуються, вважають протокол необґрунтованим, складеним за відсутності складу адміністративного правопорушення, а провадження таким, що підлягає закриттю, з огляду на наступне. У діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, оскільки відсутня ознака «злісності» непокори. У матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази того, що поведінка ОСОБА_1 мала зухвалий характер чи супроводжувалася зневагою до представника ДПСУ. У протоколі лише формально продубльовано диспозицію статті без опису конкретних дій особи, які б свідчили про «злісність». Жодних доказів агресивної, зухвалої чи демонстративно-зневажливої поведінки наряд не зафіксував. Прикордонним нарядом не здійснено фото- або відеофіксації обставин стверджуваного правопорушення, не залучено свідків (у протоколі прямо зазначено: «свідки не залучались»). Таким чином, факт стверджуваної непокори, а тим більше її «злісний» характер, не підтверджено жодним беззаперечним доказом, окрім рапорту та протоколу, складених самою заінтересованою посадовою особою. Обов`язок мати при собі військово-обліковий документ ОСОБА_1 виконано - документ наявний в електронній формі. Відповідно до чинного законодавства (зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 № 1147), громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. Станом на момент зупинки ОСОБА_1 мав при собі військово-обліковий документ в електронній формі, тобто покладений на нього законом обов`язок було належним чином виконано. Відтак твердження про «відмову» у наданні військово облікового документа за наявності такого в електронній формі є помилковим трактуванням обставин і не може утворювати складу правопорушення. Більше того, під час особистого огляду (протокол особистого огляду від 12.06.2026) у ОСОБА_1 фактично виявлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон, військовий квиток НОМЕР_1 , довідку форми № 6 та довідку військово лікарської комісії. Наявність цих документів безпосередньо при особі спростовує саму тезу про намір ухилитися від пред`явлення документів чи приховати свій військово обліковий статус. З урахуванням наведеного, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи вищевказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, перевіривши матеріали справи та дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд констатує наступне.

Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в чому полягали законні вимоги працівника Державної прикордонної служби та в чому полягала злісна непокора ОСОБА_1 цим законним вимогам. Також відсутні відомості про те, що працівники Державної прикордонної служби України пред`явили ОСОБА_1 саме законні вимоги або розпорядження.

Під час оформлення матеріалів справи, не надано доказів того чи перебував військовослужбовець при виконанні обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону, чи були його розпорядження, вимоги законними.

Окрім наведеного, відповідно до Закону "Про державний кордон України" та п. 11 положення "Про прикордонний режим", затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 завданнями прикордонної служби є не саме по собі складання протоколів про адміністративне правопорушення, а виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та запобігання незаконній міграції у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району.

Згідно п.1 ст.21-7 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" поверхнева перевірка здійснюється щодо осіб, речей, товарів (вантажів) і транспортних засобів, які перебувають у контрольованому прикордонному районі, в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в`їзду-виїзду, а саме:

1) у разі порушення особою чи спроби особи порушити прикордонний режим, режим у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, режим у контрольних пунктах в`їзду-виїзду або зашкодити інтересам національної безпеки України;

2) у разі перебування особи в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу;

3) у разі наявності підстав вважати, що в транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

4) у разі наявності підстав вважати, що в особи чи в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю і здоров`ю людини;

5) якщо транспортний засіб або річ особи є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходяться в місці, в якому могло бути вчинено правопорушення;

6) в інших випадках, передбачених законодавством або рішенням суду.

Органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог щодо його належного оформлення та забезпечення обставин його доведення відповідними доказами.

До адміністративних матеріалів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення додані: протокол про адміністративне затримання; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, рапорт помічника начальника-відділу – начальника відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) лейтенанта ОСОБА_3 ; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) з 17.00 по 18.30 12.06.2026; витяг з штатного списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ьтп В) з 17.00 по 18.30 12.06.2026; письмові пояснення та письмова заява ОСОБА_1 від 12.06.2026, письмове заперечення адвоката Вайда В.В. від 24.06.2026.

З наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив злісну непокору законній вимозі прикордонника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП .

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок, слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 251, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.

Судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її проголошення.

Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua