Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №466/21/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/21/26 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 22-ц/811/266/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника відповідача – Піти Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання надати інформацію,

встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача надати інформацію про транзит газу через її земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , до інших споживачів, яку запитував її адвокат Гаталяк М.Я. у запиті №2 від 15.08.2024 року.

В обґрунтування заявленої вимоги покликалася на те, що у січні 2024 року подала до районного відділення ТОВ «Газорозподільні мережі України» заяву про припинення транзиту газу через її садибу.

19 лютого 2024 року представники Перемишлянського районного відділення ТОВ «Газорозподільні мережі України» прибули за адресою: вул. Т.Шевченка, 46, с. Волощина, Перемишлянського району, Львівської області, і просто посеред двору перекрили постачання газу до сусідів через подвір`я позивачки і поставили пломбу.

Зазначала, що 30 квітня 2024 року їй стало відомо, що транзит газу відновився, проте, хто це зробив їй невідомо, оскільки все відбувалося у відсутності позивачки.

Вказувала, що 15.08.2024 року адвокат Гаталяк М.Я. звернувся в її інтересах до Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із запитом про надання інформації про те, чи поставляється газ транзитом через садибу Водзінської- ОСОБА_2 до інших споживачів та на якій підставі.

20.08.2024 року позивач отримала відповідь на запит, якою відмовлено у наданні інформації з мотивів конфіденційності.

Відтак, позивач вимушена звернутися до суду за захистом свого права на інформацію про обставини використання сторонніми особами її земельної ділянки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що звернулася до суду за захистом свого права на інформацію.

Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією (ст.2 Закону України «Про інформацію»).

Основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації (ст.3 Закону України «Про інформацію»).

Наголошує, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Зазначає, що об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Відтак, інформація є об`єктом цивільно-правових відносин, а тому захист права на інформацію відбувається в порядку, визначеному ЦПК України.

Зазначає, що суд першої інстанції допустив помилку при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, вважаючи, що ця справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

23.02.2026 року відповідач ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 02.06.2026 року позивач не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у її відсутності.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 11.06.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкриті провадження у справі, посилався на те, що відмова у наданні відповіді на адвокатський запит не породжує цивільних прав і обов`язків та не свідчить про порушення цивільних прав позивача, оскільки сама по собі мета використання інформації для захисту цивільного права не змінює правової природи адвокатського запиту та не трансформує обов`язок надати відповідь на нього у цивільно-правовий обов`язок, тому, дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про зобов`язання надати інформацію за адвокатським запитом не належить до предмета цивільних правовідносин.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у даній справі виник спір між Водзінською- ОСОБА_2 та відповідачем у зв`язку з ненаданням інформації на адвокатський запит, поданий в інтересах позивача, тому позивач звернулася до суду з позовом, пред`явивши вимогу до відповідача, надати їй інформацію, запитувану адвокатом, а саме: щодо транзиту газу через її земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції наведеного не врахував і на стадії відкриття провадження вдався до висновків по суті вирішення спору, вказавши, що позивачка обрала спосіб захисту прав, не передбачений статтею 16 ЦК України.

При цьому, суд не пересвідчився належним чином, які саме вимоги заявлялись позивачкою до відповідача, який спір виник між сторонами і не з`ясував належним чином характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про неналежність даного спору до юрисдикції цивільного суду.

Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які регулюють вирішення даного питання, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 11 червня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич