Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №951/307/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/307/26

Провадження №3/951/130/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

у с т а н о в и л а :

24.04.2026 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 12.04.2026 20:29 на вул Шевченка в селищі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest ARLJ0581», тест № 871, результат якого 2.45 % проміле. Від керування транспортним засобом водій відсторонений.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції був повідомлений про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Козівському районному суді Тернопільської області (свідчить підпис у протоколі), повідомлявся судом про час й місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, а тому розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду такої у відсутності ОСОБА_1 .

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638919 від 12.04.2026, з якого видно, що 12.04.2026 20:29 на вул Шевченка в селищі Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest ARLJ0581», тест № 871, результат якого 2.45 % проміле. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП /а. с. 1/;

- роздруківкою з приладу «Drager Alcotest 6820», прилад ARLJ 0581, принтер ARLJ 0553, тест № 871 від 12.04.2026, з якого видно, що ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту – 2, 45 ‰ /а. с. 2/;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів та мови за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». Результат огляду на стан сп`яніння – позитивний 2.45 ‰ проміле, з результатом якого водій погодився /а. с. 3/;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 на огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Козівська ЦРЛ КСР» не доставлявся /а. с. 4/;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7013809 від 12.04.2026 згідно з якої ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та до останнього застосовано адміністративне стягнення /а. с. 5/;

- довідкою начальника Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області С. Бобришова № 49900-2026 від 15.04.2026 з якої видно, що гр. ОСОБА_1 згідно з баз даних ІПНП протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.05.2022 /а. с. 8/;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду 2, 45 ‰ проміле /а. с. 9/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 871 від 12.04.2026. Водночас в судовому засіданні не встановлено жодних порушень, допущених працівниками поліції під час проведення такого огляду.

Суддя вважає, що під час складення протоколу поліціянтами повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

При дослідженні в судовому засіданні відеозапису видно, що оформлення матеріалів відбувалося без присутності свідків, проте відбулася фіксація (відеозапис), як альтернатива, що узгоджується із приписами ст. 266 КУпАП.

Будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано й в матеріалах справи такі не знайшли свого підтвердження.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на останнього стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 665, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя О. Б. Гриновець