Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №756/14092/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 756/14092/25

Провадження № 2/947/3126/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року Київський районний суд у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти в розмірі 14740 гривень, посилаючись на те, що 28 березня 2025 року позивачка помилково відправила зі свого рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 на платіжну картку НОМЕР_2 емітовану в JSC UNIVERSAL BANK невідомої особі грошові кошти в сумі 14 740 грн. В цей же день ОСОБА_1 подала до сервісної служби МоноБанку заявку на повернення помилково перерахованих коштів з проханням надати інформацію про отримувача коштів. З сервісної служби надійшла відмова від надання інформації про отримувача коштів, оскільки останній не надав дозволу на списання коштів і позивачці було рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом. На виконання ухвали суду про забезпечення доказів до подачі позову, ОСОБА_1 дізналась про власника платіжної карти 4441 11 1153020338 емітовану в JSC UNIVERSAL BANK- ОСОБА_2 . Відповідач на даний час не повернув безпідставно отримані гроші, а тому ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.03.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 13.06.2026 та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу: АДРЕСА_3 . Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від ОСОБА_2 до суду не надходили.

3-я особа: представник АТ «Універсал Банк» надав до суду лист з підтвердження даних власника платіжної картки 4441 11 1153020338- ОСОБА_2 .

Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями ч. 8 ст. 178 вказаного Кодексу. Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 березня 2025 року ОСОБА_1 відправила зі свого рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 на платіжну картку НОМЕР_2 емітовану в JSC UNIVERSAL BANK невідомої особі грошові кошти в сумі 14 740 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2025.

В цей же день ОСОБА_1 подала до сервісної служби МоноБанку заявку на повернення помилково перерахованих коштів з проханням надати інформацію про отримувача коштів. З сервісної служби надійшла відмова від надання інформації про отримувача коштів, оскільки останній не надав дозволу на списання коштів і позивачці було рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом, що підтверджується наданою перепискою.

На виконання ухвали судді Подільського районного суду м.Києва Будзан Л.Д. від 03 листопада 2025 року про забезпечення доказів до подачі позову, за заявою ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» надав інформацію про власника платіжної карти НОМЕР_2 емітовану в JSC UNIVERSAL BANK- ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 904/5844/17.

Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 24.09.2016 у справі № 6-122цс14).

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує

При таких обставинах та з огляду на те, що позивачем було помилково здійснено перерахунок коштів, доказів існування будь-яких договірних відносин між сторонами, відповідачем не надано, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) безпідставно отримані кошти в розмірі 14740 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового сбору в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич