Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №336/4300/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4300/26

Провадження №: 3/336/1945/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за адміністративне правопорушення, відповідальність передбачена ч.1 ст.191 КУпАП,

за участі захисника – адвоката Майстро В.Г.,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 426358 від 28.04.2026, 28.04.2026 близько 20 год. 19 хв. було виявлено, що ОСОБА_1 власник мисливської зброї «Форт-201» к.7,62 мм № НОМЕР_1 та пристрою «ПМ-РФ» 9 мм № НОМЕР_2 зберігав вказану зброю поза межами сейфу, м. Запоріжжя, дачний кооператив, «Абразивщик–1», ділянка 23, чим порушив правила зберігання зброї визначені наказом МВС №622.

В судовому засіданні захисник – адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Майстро В.Г. просила закрити провадження у зв`язку з тим, що в протоколі не наведено складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення захисника, приходить до наспаних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частина 1 статті 191 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.

Диспозиція ч. 1 ст. 191 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до інших норм, які регулюють порядок зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї. Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, необхідно звернутись до нормативного акту, який регулює вищевказаний порядок. При кваліфікації дій особи за вказаною нормою особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, має навести відповідну норму (конкретний пункт, абзац, розділ) правил, нормативів або стандартів, які порушила особа.

Проте, в даному випадку при складані протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме положень та взагалі яких саме правил допустив ОСОБА_1 . У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч.1 т.191 КУпАП, які є бланкетними, та на «правила зберігання вогнепальної зброї», хоча нормативного акту з такою назвою не існує. Фактично, у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено складу адміністративного правопорушення.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення; також, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Долучені до протоколу письмові документи жодним чином не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 191 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В даному випадку суд приходить до висновку про те, що згідно з наведеною у протоколі кваліфікацією в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відомостей щодо вилучення у ОСОБА_1 зброї до суду не надано, тому суд це питання при розгляді справи не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч.1 ст. 284, ст. 294 КУпАП України, суддя,-

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.191 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Наталія Звєздова