Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №333/7900/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/7900/25

Номер провадження № 2/333/535/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді: Піх Ю.Р. за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, відділ по Космічному району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства.

В обґрунтування позову вказала, що у грудні 2007 році вона та відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , познайомилися та в подальшому, починаючи з березня 2008 року, почали проживати спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу до листопада 2013 року в АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у неї народився син - ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження їхнього сина вказано відомості про батька ОСОБА_5 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька були зазначені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з цією нормою, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Оскільки на момент народження сина, вона не перебувала в шлюбі, а відповідач не подав заяву про визнання свого батьківства, то в свідоцтві про народження, в якості прізвища батька, було зазначено її прізвище - ОСОБА_6 , а ім`я та по батькові батька записані за її вказівкою - ОСОБА_7 .

У січні 2024 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації та 18 січня 2024 року направлений для проходження військової служби.

В обліковій картці ОСОБА_3 при звірянні облікових даних він зазначив, що від колишньої дружини ОСОБА_1 має сина ОСОБА_8 , 2017 року народження. Про це зазначено в листі ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ТЦК) № 2/3/1751 від 10 липня 2025 року. Разом з тим, рік народження сина вказано помилково, оскільки в дійсності це 2010 рік. Про те, що це саме технічна помилка, а не інша дитина, свідчить те, що ж листі, згідно інформації єдиного державного реєстру військовозобов`язаних у ОСОБА_3 дітей не зазначено, - отже окрім ОСОБА_9 не було інших дітей, і при звірянні облікових даних працівниками ТЦК зі слів ОСОБА_3 було записано ім`я дитини і прізвище, ім`я та по-батькові її матері, однак некоректно записано рік народження.

Разом з тим, цей лист - не єдиний доказ, яким підтверджується батьківство ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 .

У медичній карті ОСОБА_4 відповідач власноручно робив записи: - від 20.10.2010 - про відмову від госпіталізації дитини, де зазначив своє прізвище, ініціали та рік народження, а також вказав, що його дитиною є ОСОБА_4 , зазначивши його прізвище, ім ’я, по батькові;

- від 15.12.2010 - про відмову від госпіталізації дитини, де зазначив своє прізвище, ім`я, по батькові та вказав, що він є батьком дитини, вказавши прізвище, ім`я та рік народження сина;

- від 19.05.2011 - про ознайомлення з проявами побічних дій під час щеплення та про надання згоди на проведення щеплення дитини (де зазначив своє прізвище, ініціали, рік народження та вказав, що він є батьком);

- від 19.07.2016 - про надання своєї згоди на збір та обробку персональних даних з метою забезпечення реалізації відносин у сфері охорони здоров`я, де зазначив прізвище, ім`я, рік народження дитини, своє прізвище та ініціали.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , при виконанні військового обов`язку, зник безвісті в бою поблизу населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. Сповіщення про зникнення ОСОБА_3 безвісті надійшло на її ім`я, що підтверджує наявність сімейних відносин між нею і відповідачем та є ще одним доказом батьківства ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 .

Крім того, суду надаються фотографії із зображеннями її, відповідача та їхнього сина ОСОБА_10 , в тому числі з іншими особами. Детальне пояснення до кожної фотографії щодо осіб, які на них відображені, наведене у фототаблиці, яка додається до позовної заяви. Також в якості свідків можуть бути допитані: - ОСОБА_11 - її бабуся; ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - сусіди по спільному місцю проживання її, відповідача та їхнього сина ОСОБА_10 в селищі Кушугум Запорізького району Запорізької області; - ОСОБА_14 - хрещена мати їхнього із відповідачем сина ОСОБА_10 ; - ОСОБА_15 - її сестра, яка упродовж 2008-2013 років проживала спільно з їхньою з відповідачем сім`єю; - ОСОБА_16 - її дядько; - ОСОБА_17 - друг ОСОБА_3 . Ці особи можуть підтвердити, що відповідач ОСОБА_3 , по-перше, на момент народження сина ОСОБА_10 проживав постійно однією сім`єю з його матір`ю (тобто зі нею), а по-друге, завжди визнавав ОСОБА_10 своїм сином, піклувався про нього, брав участь у вихованні та ні в кого не викликало сумнівів, що саме ОСОБА_3 є його батьком. Під час допиту цих осіб в якості свідків, можна буде пред`явити їм додані до позовної заяви фотографії для того, щоб вони впізнали осіб, які на них зображені. Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення біологічного батьківства є неможливим через те, що ОСОБА_3 зник безвісті в зоні активних бойових дій. Разом з тим, за сукупністю письмових доказів, фотографій, а також показань свідків, яких вони просить допитати, можливо переконливо дійти висновку про те, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 . І лише внаслідок того, що в свідоцтві про народження дані про прізвище батька було записано за правилами ч. 1 ст. 135 СК України, і наразі, внаслідок зникнення безвісті батька, вже неможливо визнати його батьківство шляхом подання заяви до органу РАЦС, вона вимушена звернутися до суду із позовом про визнання батьківства.

Просить суд визнати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в селищі Кушугум Запорізького району Запорізької області.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28.08.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24.11.2025 до участі у справі залучено в якості третьої особи службу у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області.

12.01.2026 ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя залучено до участі у справі в якості третьої особи відділ по Космічному району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягали, просили суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, рахується як безвісті зниклий, його виклик здійснювався через опублікування оголошення на сайті суду.

Всебічно вивчивши обставини справи, оцінивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому СК України.

З матеріалів справи суд встановив, що сторони в зареєстрованому шлюбі не перебували, проте з 2007 по 2024 рік були у стосунках.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області 23.06.2010.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00039094964 від 31.03.2023, відомості про батька в свідоцтві про народження були зазначені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісті № 213/966 від 16.05.2024, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_18 позивачці ОСОБА_1 було сповіщено про те, що стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_7 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, на полі бою поблизу населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, зник безвісті 13.05.2024 року.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ТЦК) № 2/3/1751 від 10 липня 2025 року зазначено, що в обліковій картці ОСОБА_3 при звірянні облікових даних він зазначив, що від колишньої дружини ОСОБА_1 має сина ОСОБА_8 , 2010 року народження.

З копії записів у медичній карті ОСОБА_4 встановлено, що відповідач власноручно робив записи від 20.10.2010 про відмову від госпіталізації дитини, де зазначив своє прізвище, ініціали та рік народження, а також вказав, що його дитиною є ОСОБА_4 , зазначивши його прізвище, ім ’я, по батькові, від 15.12.2010 про відмову від госпіталізації дитини, де зазначив своє прізвище, ім`я, по батькові та вказав, що він є батьком дитини, вказавши прізвище, ім`я та рік народження сина, від 19.05.2011 про ознайомлення з проявами побічних дій під час щеплення та про надання згоди на проведення щеплення дитини (де зазначив своє прізвище, ініціали, рік народження та вказав, що він є батьком), від 19.07.2016 про надання своєї згоди на збір та обробку персональних даних з метою забезпечення реалізації відносин у сфері охорони здоров`я Кушугумській міській поліклініці.

Фотокартки, які долучені до матеріалів справи підтверджують ті обставини, на які посилається позивачка, а саме те, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю.

Крім того, вказані обставини підтвердили свідки в судовому засіданні ОСОБА_19 та ОСОБА_16 , які знають родину ОСОБА_1 та підтвердили родинні стосунки між нею та ОСОБА_3 та про те що вони мають спільну дитину ОСОБА_4 .

За інформацією наданою військовою частиною НОМЕР_2 встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та високою інтенсивністю ведення бойових дій військовою частиною НОМЕР_2 відбір біологічного матеріалу в ОСОБА_3 не проводився.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відомості про батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , необхідно внести на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та вказати батьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України та внести зміни в актовий запис про народження дитини, вказати данні про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 125, 128, 130, 135 Сімейного кодексу України, ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, відділ по Космічному району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в селищі Кушугум Запорізького району Запорізької області.

Внести в актовий запис про народження дитини № 45 складений 23.06.2010 року Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області, данні про батька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Ю.Р.Піх