Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №216/4749/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4749/25

провадження №2/216/530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Стартановича Д.В.,

секретаря судового засідання Клименко О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Денисенко Д.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вимогою до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

Зазначені вимоги позивач обгрунтовує тим, що Наказом від 27.06.2024 №176-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач був звільнений з посади майстра лісу Криворізького лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» 28 червня 2024 року у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників філії на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Зазначений наказ позивач вважає незаконним.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та надано відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

21.08.2025 року на адресу суду надійшов відзив відповідача в якому останній просить суд в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював у філії «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на посаді майстра лісу Криворізького лісництва.

Наказом ДП «Ліси України» від 12.04.2024 № 692 «Про припинення філії «Дніпровське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» прийнято рішення припинити філію «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» шляхом її закриття, що передбачає скорочення штату та чисельності працівників філії. Наказом визначено, що всі активи, пасиви та документи філії «Дніпровське лісове господарство» передаються до філії «Східний лісовий офіс».

Пунктом 3 цього наказу зобов`язано головного лісничого філії «Дніпровське лісове господарство» ОСОБА_2 попередити працівників філії «Дніпровське лісове господарство» про припинення філії «Дніпровське лісове господарство» шляхом її закриття в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

На виконання зазначеного наказу, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, філією «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» було видано наказ від 23.04.2024 №96 «Про зміни в організації виробництва і праці та попередження працівників».

Пунктом 1.2. наказу інспектору з кадрів було доручено: - підготувати працівникам філії «Дніпровське лісове господарство», посади яких підлягають скороченню, персональні попередження про наступне звільнення, - пропонувати працівникам протягом двомісячного строку попередження вакантні посади (за наявності) для їх подальшого переведення.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. На виконання наказу від 23.04.2024 №96, майстру лісу Криворізького лісництва ОСОБА_1 було видано попередження від 25.04.2024 про наступне звільнення з займаної посади 28.06.2024, яке було вручено позивачу під підпис 26.04.2024 р. В попередженні про наступне звільнення інша посада позивачу не запропоновувалась. В тексті попередження було зазначено, що протягом двомісячного строку попередження позивачу буде запропоновано посаду відповідно до спеціальності і кваліфікації.

Жодних заперечень ОСОБА_1 не мав, тобто був згоден, про що свідчить його підпис на попередженні.

Попередження про наступне звільнення підписано головним лісничим Іванівим В.М., який мав нотаріально посвідчену довіреність від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 05.01.2024 №226, якою йому делеговані повноваження роботодавця щодо приймання на роботу та звільнення з роботи працівників філії згідно зі штатним розписом, укладати, змінювати та розривати трудові договори, зокрема, вирішувати інші кадрові питання філії в межах, встановлених законодавством, Статутом ДП «Ліси України», Положенням про філію та наказами ДП «Ліси України».

Наказом ДП «Ліси України» від 26.06.2024 №1142 були внесені зміни до наказу від 12.04.2024 №692 «Про припинення філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо зміни відповідального за проведення процедури припинення філії «Дніпровське лісове господарство», відповідальним визначено в.о. директора філії «Дніпровське лісове господарство» Зідру Ю.Б.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Власник на свій розсуд визначає чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, може зменшити чисельність одних посад, а також здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад. Проведення роботодавцем заходів щодо зміни організації виробництва і праці - законне повноваження роботодавця. ДП «Ліси України» прийняло рішення щодо припинення філії «Дніпровське лісове господарство» шляхом її закриття.

Отже в ДП «Ліси України» відбулися зміни в організації виробництва і праці. В кадрових документах, що були передані від філії «Дніпровське лісове господарство» до філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» відсутня інформація щодо письмового запропонування позивачу будь-яких вакантних посад.

При цьому, положення статті 49-2 КЗпП України не містять обов`язку роботодавця ознайомлювати працівника з попередженням про наступне вивільнення та з вакантними посадами на підприємстві саме під особистий підпис та не визначена форма, в якій здійснюється ознайомлення з вакантними посадами.

Працівники філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» були поінформовані та обізнані про наявність відкритого інтернетпорталу (вебсайту) ДП «Ліси України», на якому є розміщені вакансії.

Наказом від 27.06.2024 №176-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач був звільнений з посади майстра лісу Криворізького лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» 28 червня 2024 року у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників філії на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

На підставі звернення ОСОБА_1 . Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці в період часу з 23.01.2025 по 24.01.2025 у ДП «Ліси України» було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого було складено акт від 24.01.2025 №Ц/КВ/394/5 та видано припис від 24.01.2025 про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

З метою виконання припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.02.2025 про призначення на посаду, наказом філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 12.02.2025 № 33-к «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було призначено на посаду майстра лісу Криворізького лісництва Дніпровського надлісництва філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» з 17.02.2025 року.

Наказ філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 27.06.2024 №176-к «Про звільнення ОСОБА_1 » станом на час ухвалення судового рішення є чинним, жодним державним органом не скасований та не визнаний незаконним. Тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, термін "вимушений прогул" прямо не визначено в КЗпП чи інших законодавчих актах, але його зміст розкрито в документах судової практики та нормативно-правових актах.

Верховний Суд дав визначення цього поняття в постанові від 17.01.2024 р. у справі № 708/447/23. Вимушений прогул – це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату.

Вимушений прогул може бути наслідком:

– незаконного звільнення (наприклад, без підстав або з порушенням процедури);

– незаконного переведення на іншу роботу;

– відсторонення від роботи без законних підстав;

– незаконної відмови в допуску до роботи після поновлення на посаді.

Таким чином, стягнення заробітку за вимушений прогул можливе виключно за умови поновлення на роботі. Якщо працівник відмовляється від поновлення або суд встановлює неможливість такого поновлення, виплата середнього заробітку за час прогулу не здійснюється, оскільки особа фактично не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем.

Оскільки позивачем у цій справі не доведено, а судом не встановлено підстав, передбачених статтею 235 КЗпП України для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, передумовою для відшкодування моральної шкоди є встановлення факту порушення прав особи. У справі, що переглядається, суд встановив, що позивач не довів факт заподіяння як майнової, так і моральної шкоди.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дмитро СТАРТАНОВИЧ