Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №216/1713/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1713/26

провадження 2/216/2672/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє вимог, щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванння житловим приміщенням,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 17.12.2025 ОСОБА_2 було видано ордер на житлове приміщення (квартиру), житловою площею 17,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , проте, у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_1 . Відповідач проживав у даній квартирі зі своїм батьком – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через рік після смерті батька відповідач також помер, проте документального підтвердження цьому не має. Зі слів сусідів відповідач був знайдений померлим у під`їзді будинку, про що були сповіщені працівники поліції, які протокольно зафіксували факт смерті відповідача та здійснили огляд його квартири, використавши ключі від неї, знайдені у кишені померлого. Пізніше труп відповідача було направлено на СМЕ, а квартиру зачинено. Оскільки реєстрація місця проживання відповідача у спірній квартирі порушує право позивача та третьої особи на приватизацію житлового приміщення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Зважаючи на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк, не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну.

Від третьої особи письмових пояснення по суті спору не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2025 визнано спадщину, у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 34,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою.

Зі змісту рішення суду слідує, що у АДРЕСА_1 , після смерті громадян: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відкрилася спадщина на зазначене жиле приміщення.

До складу спадщини входить нерухоме майно, яке складається з однокімнатної квартири на 8 поверсі 9 поверхового будинку, загальною площею 34,6 кв.м, за вказаною адресою, співвласниками якої вони залишаються відповідно до інформаційної довідки від 07.02.2025 №412000023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно договору міни, ВСК № 564868 від 14.12.2005.

Підтвердження смерті ОСОБА_3 вбачається із листа-відповіді від 04.12.2024 (вих. 2111/31.12-32) Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса).

Його син, ОСОБА_1 , через рік після смерті батька також помер, але документального (свідоцтво про смерть) підтвердження немає, оскільки у реєстрі актів цивільного стану дана інформація відсутня.

За інформацією, отриманою від мешканців будинку (сусідів), ОСОБА_1 був знайдений померлим у під`їзді свого будинку, про що були сповіщені в першу чергу працівники поліції. Того ж дня, 29.10.2021, на місце події прибули працівники правоохоронних органів, серед яких був слідчий ОСОБА_4 , які протокольно зафіксували факт смерті ОСОБА_1 та здійснили огляд його квартири, використавши ключі від неї, які були вилучені з кишені померлого. Пізніше, викликаними на місце події працівниками медичної служби, тіло померлого було відправлено на медичну експертизу, а квартиру зачинено.

Дані підтверджуються отриманими за ухвалою суду про витребування доказів, належним чином завіреними копіями матеріалів кримінального провадження №12021041230001302 від 29.10.2021 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп якого було виявлено 29.10.2021 року в під`їзді АДРЕСА_2 . 31.12.2021 постановою слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Чорновола В.В. кримінальне провадження № 12021041230001302 від 29.10.2021 закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

24.12.2025 ОСОБА_2 видано ордер на право заняття жилого приміщення, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру серії П №1508.

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідач ОСОБА_1 та третя особа – ОСОБА_2 .

Згідно з повідомленням Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» №878 від 12.12.2024, за постановою слідчого СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області 01.11.2021 була проведена експертиза трупу невідомого чоловіка, знайденого в під`їзді за адресою: АДРЕСА_3 . Труп невідомого чоловіка був похований 10.11.2021 КП «Ритуал Сервіс Плюс» на Західному кладовищі. Лікарське свідоцтво про смерть №2566 від 01.11.2021, отримане КП «Ритуал Сервіс Плюс».

Згідно зі статтею 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990). Такий загальний захист поширюється, як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999).

Відповідно до ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

За правилами ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

З врахуванням встановлених обставин у справі та положень згаданих норм права, суд вважає, що реєстрація у спірному житлову приміщенні відповідача за відсутності для того передбачених законом підстав, позбавляє позивача права вільного користування та розпорядження своїм майном, тому позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє вимог, щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванння житловим приміщенням - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням (квартирою), за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: виконком Центрально-Міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ: 04052560, місце проживання (знаходження): Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- третя особа: ОСОБА_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ