Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №204/422/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/422/26

Провадження № 2/204/1911/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого – судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Азарян Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником – адвокатом Лисуненко Анною Вадимівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представником – адвокатом Лисуненко Анною Вадимівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04 березня 2017 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року у справі №204/7538/24 відповідний шлюб було розірвано. Сторони мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини з відповідачем склалися не найкращим чином, виникали постійні суперечки, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з веденням спільного господарства, що й стало причиною для його розірвання. Діти проживають разом із матір`ю та перебувають на її повному утриманні. Позивачка неодноразово вживала заходів для врегулювання питання утримання дітей у добровільному порядку, однак відповідач участі в утриманні дітей не брав та аліменти добровільно не сплачував. У зв`язку з відсутністю добровільної матеріальної допомоги з боку відповідача, позивачка була вимушена звернутися до суду за захистом прав та законних інтересів дітей. Станом на дату подання позовної заяви фактичне утримання дітей здійснюється виключно позивачкою, яка несе всі витрати, пов`язані з харчуванням, одягом, лікуванням, навчанням та іншими повсякденними потребами дітей. Відповідач у зазначених витратах добровільно участі не бере. З урахуванням наведеного, позивачка вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

13 березня 2026 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача – адвокат Лисуненко А.В. у судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи без участі, позов просила задовольнити. Разом з тим, подала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: заяви матері позивачки та брата позивачки, а також витягу з реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання дитини. Зазначені документи подані з метою підтвердження фактичного проживання дітей разом із матір`ю.

Відповідач у судові засідання призначені на (20.04.2026; 14.05.2026; 15.06.2026; 23.06.2026) не з`явився, був повідомлений належним чином шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також шляхом направлення поштової кореспонденції на останню відому адресу зареєстрованого місця проживання, причини своєї неявки суду не повідомив, жодних заяв на адресу суду не направив.

Враховуючи факт неявки в судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку про наступне.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 04 березня 2017 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 (а.с.16).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року у справі №204/7538/24 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.17-19).

Сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.21); та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданим Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.22).

Малолітні діти проживають разом із матір`ю — позивачкою у справі, яка згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, діти знаходяться на повному утриманні позивача, відповідач матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком особистим і індивідуальним.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що він спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини.

Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів, враховуючи позицію сторін, суд вважає справедливим та об`єктивним стягнення з відповідача у даній справі аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернулась із позовом 20 січня 2026 року.

Беручи до уваги викладене, та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 20 січня 2026 року, на користь матері ОСОБА_1 , та до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. ст. 80, 81, 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 80, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником – адвокатом Лисуненко Анною Вадимівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП – НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП – НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити, що згідно ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2026 року.

Суддя