Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №191/2863/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа №191/2863/26

Провадження № 1-кп/201/900/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026046390000103 від 22.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Роздори, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді водія 2 відділення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_2 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді водія 2 відділення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п.1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 19.05.2026 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, після раптово виниклої словесної сварки по телефону з колишньою співмешканкою ОСОБА_3 , яка відбулась того ж дня о 22 годині 00 хвилин та після якої остання не брала слухавку, прийшов за місцем проживання останньої до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_4 на фоні вже існуючого конфлікту з потерпілою виник, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Так, 19.05.2026, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , з метою реалізації свого умислу, направленого на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи над потерпілою ОСОБА_3 , яка в цей момент лежала на ліжку на відстані витягнутої руки, наніс останній не менше двох ударів кулаками обох рук, в лобно-скроневу ділянку голови зліва.

Після чого, продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , стягнув потерпілу ОСОБА_3 обома руками з ліжка, внаслідок чого потерпіла вдарилась спиною об підлогу та стоячи біля потерпілої ОСОБА_2 наніс останній не менш 2 ударів ступнями обог ніг в ділянку передньої і передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу.

У результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: садна шкіри в лобно-скроневій ділянці голови зліва; два синця в ділянці передньої і передньо-внутрішньої поверхонь лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесні ушкодження.

Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:

-обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

А тому суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку та особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

Обтяжуючих обставин при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого та встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої у санкції статті, в судовому засіданні не встановлено, так як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку.

Речові докази та судові витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1