Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №201/2766/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/2766/26

Провадження № 1-кп/201/319/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024040000000221 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоолександрівна Дніпропетровської області, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачена ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.п.1,2 Положення про державну міграційну службу України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами. Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов?язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов?язаних з ними можливостей; водночас, неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Згідно абз. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону У країни «Про запобігання корупції», до суб?єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесені державні службовці.

Окрім того, згідно з ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов?язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до постанови КМУ №770 від 02.11.2016 (з наступними змінами та доповненнями) «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції», яким затверджено Перелік адміністративних послуг у сфері міграції, протягом 2024 року, станом на серпень 2024 року, вартість оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дня оформлення заяви-анкети у строк:

не пізніше ніж через 20 робочих днів складає 352 грн.;

не пізніше ніж через сім робочих днів складає 992 грн.

Згідно Наказу Державної міграційної служби України №231 від 29.08.2019 (з наступними змінами та доповненнями) «Про затвердження класифікаторів», протягом 2024 року, але не пізніше 07.10.2024, вартість адміністративного збору за кодом адміністративної послуги/кодом бланку документа (персоналізованого) - паспорту громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, складає 606 грн.

Відповідно до примітки до ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Статтею 18 Кримінального кодексу України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) службовими особами у статтях 364, 368, 368, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, службові особи Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області є службовими особами, які обіймають постійно в органі державної влади посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Так, 15.08.2024, приблизно о 10.50 год. до ОСОБА_3 , телефоном звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питання можливості оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дня оформлення заяви-анкети у строк не пізніше ніж через сім робочих днів. Тоді ж, у ОСОБА_7 виник умисел на особисте збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами відділу №3 у місті Дніпрі (Соборний) Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській (Далі - Відділ №3), до Повноважень яких, у т.ч. входить здійснення оформлення та видача документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон).

Реалізуючи злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи, що загальна вартість адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дня оформлення заяви-анкети у строк не пізніше ніж через сім робочих днів складає 1 598 грн., та що оформлення вказаного документу можливо тільки службовими особами ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, під час спілкування, висунула ОСОБА_6 умову, згідно якої, останній повинен передати їй неправомірну вигоду у розмірі сумі 2 900 грн., після чого остання повідомить порядок оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон (визначено, які саме необхідно мати при собі документи для оформлення паспорту, дату, час та місце, куди необхідно буде прибути ОСОБА_6 ) з метою оформлення паспорту, на що остання, не будучи обізнаної щодо порядку оформлення та видачі вказаного документу, погодилась.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, у той же день, приблизно о 14 год. 13 хв., ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні Відділу №3 за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченка, 7, одержала від гр-на ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 2 900 грн., за влив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме службову особу Відділу №3 щодо оформлення ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дня оформлення заяви-анкети у строк не пізніше ніж через сім робочих днів.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме, одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі та надав показання, які повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті.

В судовому засіданні встановлено, що учасники кримінального провадження не оспорюють:

1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. При цьому суд роз`яснив учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України і за результатами згоди учасників, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні нею інкримінованого злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке являється нетяжким злочином, даних про особу обвинуваченої, яка не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченої, яка вину визнала, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Речові докази та витати на залучення експерта в рамках вищевказаного кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1