Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №201/6763/26
Суддя: Федоріщев С. С.
Справа № 201/6763/26
Провадження № 2/201/4662/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпровської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача.
12 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра із позовом до Комунального некомерційного товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпровської обласної ради, та просила визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного Товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради №83к від 23 лютого 2026 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що вона працює лікарем-педіатром-неонатологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених у Комунальному некомерційному Товаристві «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради", що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 , а також наказом Комунального некомерційного Товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради (далі – КНТ «РМЦРЗ`ДОР) №206к від 28 травня 2025 року.
Наказом Комунального некомерційного Товариства "Регіональний медичний центр родинного здоров`я" Дніпропетровської обласної ради №83к від 23 лютого 2026 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани, з чим позивачка не згодна. Вказує на те, що ані матеріали службового розслідування, ані Акт службової перевірки від 09.02.2026 року, ані сам наказ КНТ «РМЦРЗ`ДОР №83к від 23 лютого 2026 року, яким оголошено ОСОБА_1 догану, обставин щодо вчинення саме Позивачем дисциплінарного проступку (часу, місця, способу його вчинення, об`єктивна та суб`єктивна сторона) не містять, що свідчить про порушення вимог законодавства.
Оспорюваному Наказу про застосування дисциплінарного стягнення передувало проведення службової перевірки.
З аналізу рапорту лікаря-інтерна зі спеціальності "Педіатрія" Чернецької С.Ю. від 27.01.2026 року та рапорту лiкаря –педіатра- неонатолога ОСОБА_2 від 27.01.2026 року, вбачається, що у даних документах лікарі виклали власну оцінку конфліктної ситуації з Позивачем. Рапорти не містить конкретних фактів порушення правил внутрішнього розпорядку, субординації чи лікарської етики. Конфліктні моменти мають суб`єктивний характер керівництва, а тому рапорти не містить підстав для дисциплінарного стягнення.
У документах немає фактичних доказів порушення правил, актів перевірки або підтвердження шкоди чи ризику для установи. Отже, рапорти лікарів не є законною підставою для оголошення догани.
Однак, ні у Акті службової перевірки від 09.02.2026 року, ні у оскаржуваному наказі КНТ «РМЦРЗ`ДОР №83к від 23 лютого 2026 року, не зазначено ні часу, ні місця вчинення дисциплінарного проступку, а так само того, в чому конкретно полягає порушення Позивачем трудових обов`язків. Вказаний наказ не містить посилань на відповідні пункти Положення, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку чи іншого локального акту по підприємству, норми якого (яких) порушено Позивачем.
Оскаржуваний Наказ №83к від 23 лютого 2026 року про оголошення догани ОСОБА_1 не містить посилання на норми законодавства, які були порушені, зокрема посадову інструкцію, трудовий договір або правила внутрішнього трудового розпорядку, чи нормативно-правові акти, тобто, неможливо визначити, неналежне виконання яких саме професійних обов`язків мало наслідки, що свідчить про недотримання роботодавцем вимог трудового законодавства.
У матеріалах дисциплінарного провадження відсутнє посилання на будь-які негативні наслідки, які б спричинили виявлені недоліки в роботі. В наказі КНТ «РМЦРЗ`ДОР №83к від 23 лютого 2026 року міститься посилання на вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, невиконання або неналежне виконання Позивачем посадових обов`язків без зазначення конкретних норм, які порушені Позивачем. Крім того, в наказі не міститься аналіз попередньої поведінки Позивача, відсутності обтяжуючих обставин, необхідності застосування такого стягнення як «догана».
Зазначає, що в рамках дисциплінарного провадження, Позивачем було зазначено про те, що завідувачкою відділенням анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених ОСОБА_3 , яка є безпосереднім керівником Позивача, а також була членом дисциплінарною комісією щодо встановлення наявності в діях ОСОБА_1 факту вчинення дисциплінарного правопорушення, що стало підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, систематично вчинялись дії по відношенню до Позивача, спрямованих на приниження честі й гідності, дискредитації її професійної (ділової) репутації, які проявлялися у формі психологічного тиску, що можливо розцінити як мобінг (цькування), відповідно до положень ст. 2-2 КЗПП України. Дані обставини підтверджується долученими доповідними записками лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_1 від 27.01.2026 року та від 30.01.2026 року, які були надані Позивачем в рамках процедури щодо притягнення дисциплінарної відповідальності.
Водночас, відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , зазначено, що у 2017 році Позивач була нагороджена Грамотою департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради за кропітку щоденну працю, високу професійну майстерність, відданість справі та за підсумками роботи у 2016 році.
Відповідно до Довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської Ради №11/537 від 03.03.2026 року, де Позивач працювала на посаді лікаря-педіатра-неонатолога відділення для новонароджених з 16.08.2010 року по 09.03.2025 року, зазначено, що за період роботи дисциплінарні стягнення та факти порушень ОСОБА_1 професійних обов`язків, відсутні.
Зазначає, що ОСОБА_1 також має ступінь магістра у галузі «Публічне управління та адміністрування», що підтверджується дипломом магістра серії НОМЕР_1 , який виданий Комунальним закладом вищої освіти «Дніпровською академію неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради. Отримала цей диплом магістра з відзнакою.
Відповідно до характеристики виконуючого обов`язки навчально-наукового інституту управління КЗНВО «ДАНО» ДОР від 23.02.2026 року, зазначено про те, що ОСОБА_1 володіє глибокими теоретичними знаннями у сфері публічного управління та адміністрування, здатна до системного аналізу управлінських процесів і прийняття обґрунтованих рішень. Під час навчання обіймала посаду старости академічної групи, брала участь у діяльності студентського самоврядування, обіймаючи посади заступника голови студентського самоврядування КЗНВО «ДАНО» ДОР.
Позивач є комунікабельною, врівноваженою та відповідальною особистістю. Відзначається високою працездатністю, наполегливістю. Також проявила себе як молодий і перспективний науковець, оскільки у співавторстві підготувала та опублікувала наукову статтю. Також Позивач має сертифікат про присвоєння професійної кваліфікації у вигляді Менеджера (управителя) з охорони здоров`я за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров`я», який виданий Навчально-науковим медичним інститутом НТУ «ХПІ» від 12 березня 2026 року.
Стислий виклад позиції відповідача.
25 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти позову послалася на наступне.
31.05.2025 р. на посаду лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених (далі - ВАІТ) комунального некомерційного товариства “Регіональний медичний центр родинного здоров`я” Дніпропетровської обласної ради” (наказ № 206-к від 28.05.2025 р.) прийнято ОСОБА_1 (Додаток 1), з 17.09.2025 р. переведена на 0,75 ставки.
27.01.2026 р. за вх.№17 надійшов рапорт від лікаря-інтерна зі спеціальності “Педіатрія” ОСОБА_4 , заяви матерів пацієнтів ВАІТ ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , рапорт лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_2 , доповідна записка лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_1 - пояснення щодо інциденту, який мав місце на робочому місці.
27.01.2026 р., у зв`язку з неприпустимою резонансною подією у ВАІТ, невідкладно, згідно наказу КНТ “РМЦРЗ” ДОР” № 46 від 27.01.2026 р. створено тимчасову комісію з метою перевірки зазначених фактів.
09.02.2026 р., згідно Акту службового розслідування (Додатк 14), за адресою: вул. Космічна, 13, 2 корпус, 4 поверх, кабінет телемедицини, проведено засідання комісією, створеною згідно наказу КНТ “РМЦРЗ” ДОР” від 27.01.2026 № 46 у складі:
- голова комісії – ОСОБА_8 , медичний директор з педіатрії та неонатології;
- члени комісії – ОСОБА_9 , медичний директор з амбулаторної роботи та телемедицини;
- ОСОБА_10 – завідувачки ВАІТ;
- ОСОБА_11 – завідувачки відділенням постінтенсивного лікування та виходжування новонароджених;
- ОСОБА_12 – начальника відділу юридичного забезпечення та управління персоналом;
- ОСОБА_13 – завідувача відділенням анестезіології для дітей, голови ППО КНТ “РМЦРЗ” ДОР”
в присутності лікарів-педіатрів-неонатологів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , лікарів-інтернів ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та встановлено наступне:
27 січня 2026 року лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці відповідно графіку, виконуючи свої функціональні обов`язки, здійснювала видалення венозного катетера дитині Шелест, що працівник не заперечує, та недотримувалась: вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Видалення центрального венозного катетера” п. 5 Техніка виконання: відрізати скальпелем дістальний відділ катетера 3 см., покласти у стерильну пробірку з середовищем, дотримуючись правил асептики (Додатк 15); вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Роздільне збирання та маркування відходів” ч.3 п. 3.2 Маркування і пакування небезпечних відходів; порушила вимоги розділу 2 Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених, з якою ознайомлена особисто під підпис 31.05.2025 р.; порушила приписи розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, прийняті на зборах трудового колективу КП “РМЦРЗ” ДОР”, протокол № 9 від 29.09.2022 р., з якими була ознайомлена під підпис при прийнятті на роботу згідно контрольного листа.
Лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 , лише відрізала скальпелем дістальний відділ катетера та, не завершивши процедуру по утилізації медичного вироба, забрудненого кров`ю, покинула дитину із залишками забрудненого катетера в інкубаторі, створивши тим самим загрозу механічної асфіксії пелюшками для дитини.
В цей час вступила в словесний конфлікт та підвищуючи голос на лікаря-інтерна ОСОБА_4 , в присутності батьків пацієнтів почала кидатись пелюшкою, яка містила елементи небезпечних відходів в ОСОБА_4 та лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_2 , чим самим поставила під загрозу їх здоров`я через пряме контактування та зараження небезпечними відходами, про що вона на комісійному засіданні не заперечувала.
В паніці від побаченого та почутого, мами пацієнтів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 написали заяви про відсторонення лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_1 від лікування їх дітей у зв`язку з порушенням норм етики та деонтології та неналежне виконання своїх професійних обов`язків.
Приблизно о 09 годині 00 хвилин лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні ВАІТ після словесного конфлікту раптово спричинила умисні тілесні ушкодження ОСОБА_4 .
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, схопилась за ручку дверей та розмахуючи двічі вдарила ними по правій руці ОСОБА_4 , яка в той момент стояла у дверному прорізі.
В результаті своїх умисних дій ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді: посттравматична невропатія правого ліктьового нерву з сенсорними порушеннями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
02.02.2026 р. ОСОБА_4 подала заяву до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 42026042020000015 за ознаками кримінального проступку згідно ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно Акту службової перевірки від 09.02.2026 року, комісією встановлено та підтверджено факт неналежного виконання функціональних обов`язків, недотримання стандартів операційних процедур, порушення норм етики та деонтології, норм трудової дисципліни ОСОБА_1 – лікарем-педіатром-неонатологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонародженних.
23.02.2026 р. згідно наказу генерального директора КНТ “РМЦРЗ” ДОР” № 83-к “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” ОСОБА_1 – лікареві-педіатру-неонатологу відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонародженних комунального некомерційного товариства “Регіональний медичний центр родинного здоров`я” Дніпропетровської обласної ради” – винесено догану.
В обґрунтування своєї правової позиції додатково зазначили обставини, які мають бути враховані під час розгляду даної справи. А саме, з моменту перебування на посаді лікаря-педіатра-неонатолога стосовно ОСОБА_1 вже проводилось службове розслідування (16.10.2025 р.) згідно заяв мам маленьких пацієнтів ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), які просили відсторонити ОСОБА_1 від лікування їх дітей, що обумовлено порушенням правил медичної етики зі сторони працівника під час спілкування та надання медичної допомоги дітям. За результатами перевірки ОСОБА_1 було відсторонено від медичного супроводу зазначених пацієнтів, що підтверджено в історіях хвороб пацієнтів. Також, доцільно враховувати неодноразові рапорти (від 20.11.2025р., 21.11.2025 р., 25.11.2025 р., 28.11.2025 р., 01.12.2025 р.) завідувачки ВАІТ ОСОБА_10 стосовно порушення трудової дисципліни лікарем-педіатром-неонатологом ОСОБА_1 під час виконання функціональних обов`язків перебуваючи на робочому місці. За результатами чого медичний директор з педіатрії та неонатології ОСОБА_8 неодноразово проводила усні бесіди з ОСОБА_1 стосовно дотримання та виконання правил трудової дисципліни, ефективного спілкування, толерантного висловлювання, вміння працювати в команді для досягнення спільної мети – що є запорукою якісного лікування пацієнтів та інше. Дана ситуація та поведінка лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_1 є неприпустимою, враховуючи специфіку даного відділення, тяжкість стану маленьких пацієнтів, напруженості батьків, майбутню репутацію надкластерного закладу охорони здоров`я, який в тому числі є об`єктом критичної інфраструктури.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
12 травня 2026 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.
19 травня 2026 року ухвалою судді від відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
01 червня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивачки не погоджується із доводами, викладеними у відзиві на позов. Крім того, надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Федосєєва Євгена Олександровича у якому він просив про перехід з спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
19 червня 2026 року ухвалою судді у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Федосєєва Євгена Олександровича про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив на скористався, водночас, відповідно до ст. 275 ЦПК України, строк розгляду справ у спрощеному позовному провадженні становить не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на ці обставини, та приймаючи до уваги характер даного спору, який відноситься до категорії трудових спорів, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання).
Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
За таких умов, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Фактичні обставини встановлені судом. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
ОСОБА_1 31.05.2025 р. прийнята на посаду лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених (далі - ВАІТ) комунального некомерційного товариства “Регіональний медичний центр родинного здоров`я” Дніпропетровської обласної ради” (наказ № 206-к від 28.05.2025 р.), з 17.09.2025 р. переведена на 0,75 ставки.
27.01.2026 р. за вх.№17 надійшов рапорт від лікаря-інтерна зі спеціальності “Педіатрія” ОСОБА_4 , заяви матерів пацієнтів ВАІТ ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , рапорт лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_2 , доповідна записка лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_1 - пояснення щодо інциденту, який мав місце на робочому місці.
27.01.2026 р., у зв`язку з неприпустимою резонансною подією у ВАІТ, невідкладно, згідно наказу КНТ “РМЦРЗ” ДОР” № 46 від 27.01.2026 р. створено тимчасову комісію з метою перевірки зазначених фактів.
09.02.2026 р., згідно Акту службового розслідування (Додатк 14), за адресою: вул. Космічна, 13, 2 корпус, 4 поверх, кабінет телемедицини, проведено засідання комісією, створеною згідно наказу КНТ “РМЦРЗ” ДОР” від 27.01.2026 № 46 у складі: голова комісії – ОСОБА_8 , медичний директор з педіатрії та неонатології; члени комісії – ОСОБА_9 , медичний директор з амбулаторної роботи та телемедицини; ОСОБА_10 – завідувачки ВАІТ; ОСОБА_11 – завідувачки відділенням постінтенсивного лікування та виходжування новонароджених; Шевченко А.А. – начальника відділу юридичного забезпечення та управління персоналом; ОСОБА_13 – завідувача відділенням анестезіології для дітей, голови ППО КНТ “РМЦРЗ” ДОР” в присутності лікарів-педіатрів-неонатологів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , лікарів-інтернів ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та встановлено наступне:
27 січня 2026 року лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці відповідно графіку, виконуючи свої функціональні обов`язки, здійснювала видалення венозного катетера дитині ОСОБА_18 , що працівник не заперечує, та недотримувалась:
-вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Видалення центрального венозного катетера” п. 5 Техніка виконання: відрізати скальпелем дістальний відділ катетера 3 см., покласти у стерильну пробірку з середовищем, дотримуючись правил асептики;
-вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Роздільне збирання та маркування відходів” ч.3 п. 3.2 Маркування і пакування небезпечних відходів;
-порушила вимоги розділу 2 Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених, з якою ознайомлена особисто під підпис 31.05.2025 р.
-порушила приписи розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, прийняті на зборах трудового колективу КП “РМЦРЗ” ДОР”, протокол № 9 від 29.09.2022 р., з якими була ознайомлена під підпис при прийнятті на роботу згідно контрольного листа.
Лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 , лише відрізала скальпелем дістальний відділ катетера та, не завершивши процедуру по утилізації медичного вироба, забрудненого кров`ю, покинула дитину із залишками забрудненого катетера в інкубаторі, створивши тим самим загрозу механічної асфіксії пелюшками для дитини.
В цей час вступила в словесний конфлікт та підвищуючи голос на лікаря-інтерна ОСОБА_4 , в присутності батьків пацієнтів почала кидатись пелюшкою, яка містила елементи небезпечних відходів в ОСОБА_4 та лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_2 , чим самим поставила під загрозу їх здоров`я через пряме контактування та зараження небезпечними відходами, про що вона на комісійному засіданні не заперечувала.
В паніці від побаченого та почутого, мами пацієнтів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 написали заяви про відсторонення лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_1 від лікування їх дітей у зв`язку з порушенням норм етики та деонтології та неналежне виконання своїх професійних обов`язків.
Приблизно о 09 годині 00 хвилин лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні ВАІТ після словесного конфлікту раптово спричинила умисні тілесні ушкодження ОСОБА_4 , вдарила її по правій руці. В результаті своїх умисних дій ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді: посттравматична невропатія правого ліктьового нерву з сенсорними порушеннями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
02.02.2026 р. ОСОБА_4 подала заяву до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно лікаря-педіатра-неонатолога ВАІТ ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 42026042020000015 за ознаками кримінального проступку згідно ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно Акту службової перевірки від 09.02.2026 року, комісією встановлено та підтверджено факт неналежного виконання функціональних обов`язків, недотримання стандартів операційних процедур, порушення норм етики та деонтології, норм трудової дисципліни ОСОБА_1 – лікарем-педіатром-неонатологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонародженних.
23.02.2026 р. згідно наказу генерального директора КНТ “РМЦРЗ” ДОР” № 83-к “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” ОСОБА_1 – лікареві-педіатру - неонатологу відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонародженних комунального некомерційного товариства “Регіональний медичний центр родинного здоров`я” Дніпропетровської обласної ради” – винесено догану.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
У статті 55 Статуту Організації об`єднаних націй від 26.06.1945р. наголошується на необхідність поваги прав людини, а всі держави зобов`язані заохочувати загальну повагу та дотримання прав і свобод людини.
У пункті 1 статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966р. визначено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. У пункті 2 цієї статті звернено увагу держав - учасниць Пакту на те, що вони повинні вживати заходів, метою яких є повне здійснення цього права і які включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні і економічні свободи людини.
Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 pоку, в якій відображено загалом 31 соціально-економічне право. Серед них, регулювання трудових відносин слід вирізнити такі права: на працю; на її справедливі умови; на її безпечні та здорові умови; на справедливу винагороду; на укладання колективних договорів; на професійну орієнтацію; на професійну підготовку; на рівні можливості і рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування і професії без дискримінації за ознакою статі; на інформацію і консультації; участь у визначенні і поліпшенні умов праці та виробничого середовища; і головне, на захист у випадках звільнення.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно зі ст. 21 КЗпП України вбачається, що працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену трудовою угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з вимогами статті 142 КЗПП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов`язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об`єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов`язковим. У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.
З викладеного вбачається, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення повинні містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 515/1087/17 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.
В даному випадку, оспорюваний Наказ Комунального некомерційного Товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради №83к від 23 лютого 2026 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани має бланкетний характер, та відсилає до Акту службової перевірки від 09.02.2026 року, який, як зазначено в цьому Наказі, є невід`ємним додатком до нього.
В свою чергу, зазначений Акт службової перевірки від 09.02.2026 року містить дату, час, місце вчинення дисциплінарного проступку, а також обставини його вчинення, адже за його змістом, 09.02.2026 р., проведено засідання комісії, створеної згідно наказу КНТ “РМЦРЗ” ДОР” від 27.01.2026 № 46 у складі: голова комісії – ОСОБА_8 , медичний директор з педіатрії та неонатології; члени комісії – ОСОБА_9 , медичний директор з амбулаторної роботи та телемедицини; ОСОБА_10 – завідувачки ВАІТ; ОСОБА_11 – завідувачки відділенням постінтенсивного лікування та виходжування новонароджених; ОСОБА_12 – начальника відділу юридичного забезпечення та управління персоналом; ОСОБА_13 – завідувача відділенням анестезіології для дітей, голови ППО КНТ “РМЦРЗ” ДОР” в присутності лікарів-педіатрів-неонатологів ОСОБА_1 (позивачки по справі), ОСОБА_2 , лікарів-інтернів ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , та встановлено наступне: 27 січня 2026 року лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці відповідно графіку, виконуючи свої функціональні обов`язки, здійснювала видалення венозного катетера дитині Шелест, що працівник не заперечує, та недотримувалась: вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Видалення центрального венозного катетера” п. 5 Техніка виконання: відрізати скальпелем дістальний відділ катетера 3 см., покласти у стерильну пробірку з середовищем, дотримуючись правил асептики; вимог Стандартної операційної процедури (СОП) від 17.09.2025 р. “Роздільне збирання та маркування відходів” ч.3 п. 3.2 Маркування і пакування небезпечних відходів; порушила вимоги розділу 2 Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених, з якою ознайомлена особисто під підпис 31.05.2025 р.; порушила приписи розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, прийняті на зборах трудового колективу КП “РМЦРЗ” ДОР”, протокол № 9 від 29.09.2022 р., з якими була ознайомлена під підпис при прийнятті на роботу згідно контрольного листа. Лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 , лише відрізала скальпелем дістальний відділ катетера та, не завершивши процедуру по утилізації медичного вироба, забрудненого кров`ю, покинула дитину із залишками забрудненого катетера в інкубаторі, створивши тим самим загрозу механічної асфіксії пелюшками для дитини. В цей час вступила в словесний конфлікт та підвищуючи голос на лікаря-інтерна ОСОБА_4 , в присутності батьків пацієнтів почала кидатись пелюшкою, яка містила елементи небезпечних відходів в ОСОБА_4 та лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_2 , чим самим поставила під загрозу їх здоров`я через пряме контактування та зараження небезпечними відходами, про що вона на комісійному засіданні не заперечувала. В паніці від побаченого та почутого, мами пацієнтів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 написали заяви про відсторонення лікаря-педіатра-неонатолога ОСОБА_1 від лікування їх дітей у зв`язку з порушенням норм етики та деонтології та неналежне виконання своїх професійних обов`язків. Приблизно о 09 годині 00 хвилин лікар-педіатр-неонатолог ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні ВАІТ після словесного конфлікту раптово спричинила умисні тілесні ушкодження ОСОБА_4 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, схопилась за ручку дверей та розмахуючи двічі вдарила ними по правій руці ОСОБА_4 , яка в той момент стояла у дверному прорізі. В результаті своїх умисних дій ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді: посттравматична невропатія правого ліктьового нерву з сенсорними порушеннями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21, 139, 142, 147-149 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного товариства «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпровської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua