Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №932/7177/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/7177/26

Провадження № 3/932/1602/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №955700 від 21.05.2026, ОСОБА_1 21.05.2026 близько о 15 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 вчинила конфлікт з донькою ОСОБА_2 у присутності неповнолітньої онуки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що може в подальшому негативно позначитися на психологічному здоров`ї дитини, а саме вчиняти домашнє насильство. Так ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд за її відсутності де зазначила, що з обвинуваченням у протоколі не згодна, оскільки всі конфлікти розпочались після того як вона перенесла інфаркт міокарда, коли донька ОСОБА_2 почала виганяти її з квартири, оскільки доньці ОСОБА_1 стала непотрібна. Онуку ОСОБА_3 донька ОСОБА_2 почала використовувати як спосіб знущання над ОСОБА_1 . З-поміж іншого ОСОБА_1 зазначила, що вона може не бачити онуку добами, оскільки донька заборонила ОСОБА_1 спілкування з онукою.

ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що в неї з ОСОБА_1 та її сином виникають сварки стосовно квартири, яка знаходиться в занедбаному стані та в якій мешкають п`ять чоловік. 05.05.2026 знову мав місце конфлікт через побутову дрібницю. Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Як визначено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Як вбачається з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).

При прийняття остаточного рішення у справі суд досліджує наявні матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №955700 від 21.05.2026; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 07.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно з яких остання не може надавати пояснення за станом здоров`я та надасть їх у суді; письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.05.2026; копію паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапорт співробітника поліції.

Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

З цього слідує, що з 19.12.2024 як обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у вигляді: 1) реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (для ч. 1 ст. 173-2 КУпАП) та 2) реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю малолітньому чи неповнолітньому потерпілому (для ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).

При цьому, ч. 4 ст. 269 КУпАП визначено, що якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

З викладеного слідує, що, наприклад, якщо чоловік (колишній чоловік) або співмешканець вчиняє адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, стосовно своєї дружини (колишньої дружини) або співмешканки, у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа (малолітня чи неповнолітня) також визнається потерпілим, але в межах протоколу про адміністративне правопорушення за відповідною частиною ст. 173-2 КУпАП, яким констатовано вчинення правопорушення стосовно повнолітньої особи.

У той же час, якщо особа вчиняє стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи окреме діяння, передбачене частиною першою цієї статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю малолітнього або неповнолітнього потерпілого, в такому випадку дії порушника підлягають окремій кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколу серії ВАД № 955700 від 21.05.2026 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство щодо своєї доньки ОСОБА_2 шляхом нецензурною лайки у бік останньої, та, при цьому, не вчиняла окремих дій, визначених у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

За таких обставин, якщо домашнє насильство було вчинено щодо повнолітньої ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 остання, згідно з ч. 4 ст. 269 КУпАП, мала бути визнана як потерпіла в межах протоколу про адміністративне правопорушення, яким констатовано вчинення порушення щодо ОСОБА_2 (протокол серії ВАД №955729 від 21.05.2026).

У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Проте, уповноважений працівник поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, не визнав в порядку ч. 4 ст. 269 КУпАП малолітню ОСОБА_3 потерпілою у справі щодо ОСОБА_2 (протокол серії ВАД № 955729 від 21.05.2026) та склав відносно ОСОБА_1 окремо два протокола про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не зазначивши у ньому суть адміністративного правопорушення, вчиненого, начебто, стосовно малолітньої дитини.

Тобто за одним фактом вчинення одного адміністративного правопорушення стосовно повнолітньої ОСОБА_2 , працівник поліції два рази притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: перший раз за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП де потерпілою визнав повнолітню ОСОБА_2 (протокол серії ВАД № 955729 від 21.05.2026) і ще один раз за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП де потерпілою визнав малолітню дитину ОСОБА_3 , не зазначивши в цій справі суть вчиненого адміністративного правопорушення щодо малолітньої дитини, зважаючи на те, що ОСОБА_1 в усіх протоколах про адміністративні правопорушення у вину не ставиться вчинення окремого домашнього насильства щодо малолітньої дитини.

У зв`язку із викладеним слід зазначити, що згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин працівник поліції, всупереч ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 256 КУпАП, незаконно притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженим працівником Національної поліції не враховано останніх змін до КУпАП, що внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024 та незаконно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням досліджених доказів та наведених норми процесуального законодавства суд дійшов висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 34, 35, 173-8, 284, 285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутності в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Юдіна