Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №932/7179/26
Суддя: Юдіна Н. М.
Справа № 932/7179/26
Провадження № 3/932/1603/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №955729 від 21.05.2026, за адресою: АДРЕСА_1 близько о 15 год 00 хв 05.05.2026 ОСОБА_1 ображала доньку ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим вчинила відносно останньої психологічне домашнє насильство. Так ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що вона не погоджується зі складеним відносно неї протоколом, оскільки її донька хоче виселити її з квартири, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 після інфаркту міокарда стала доньці непотрібною.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки остання систематично вчиняє щодо неї, її батька та її доньки психологічне домашнє насильство, шляхом образ, нецензурної лайки, а також систематично вчиняє спроби виселити її з квартири.
Як визначено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Таким чином, об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.
Згідно із частинами 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).
Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №955729 від 21.05.2026; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 07.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно з яких остання не може надавати пояснення за станом здоров`я та надасть їх у суді; письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.05.2026; копію паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рапорт співробітника поліції, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно зі статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
На підставі статті 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Як вже зазначалося судом вище, об`єктивну сторону правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством, складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).
Оскільки об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є заподіяння шкоди потерпілій особі, у даному випадку, у виді психологічного насильства, на переконання суду формулювання обвинувачення та показання потерпілої повинні бути узгодженими між собою та такими, щоб надати суду реальну можливість пересвідчитись, що за описаними у протоколі обставинами мало місце психологічне домашнє насильство з наслідками для психо-емоційного стану здоров`я потерпілої, що обумовлюється її внутрішніми переживаннями, стресом, неможливістю вести звичний та нормальний спосіб життя, нав`язливими думками, значним систематичним погіршенням настрою тощо.
Беручи до уваги, що у протоколі співробітниками поліції було описано фабулу інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення у формі нецензурного висловлювання на адресу потерпілої ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що за викладеними у протоколі обставинами мала місце побутова сварка без значного, реального впливу на психологічне здоров`я потерпілої.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 173-2, 247 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Юдіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua